Профтехосвіта
  • slides
  • slides
  • slides
  • slides

Література рідного краю

Література рідного краю

Завдання з української літератури для учнів гр. .№ 11

(згідно розкладу)

Тема.         Література рідного краю

Літературне життя Львова нині просто немислиме без львівських кав’ярень та богемних літературно-мистецьких угруповань і тусівок, цікавих творчих вечорів добре знаних українських літераторів, презентацій книжкових новинок у книгарнях-кав’ярнях, музеях, філармонії і театрах. Все це надає надзвичайно привабливого шарму сучасному літературному обличчю Львова.

На львівських вулицях і сьогодні можна зустріти письменників старшої ґенерації: воістину великого поета Ігоря Калинця, «безсумнівну королеву жіночої прози 60-х років» (визначення Валерія Шевчука) Ніну Бічую, неперевершеного перекладача й чутливого прозаїка Андрія Содомору, глибокого літературознавця Миколу Ільницького та інших.

Кожен з них по-своєму оригінальний,  неповторний: Ігор Калинець – поет купальського вогню і символ незламності українського духу; Роман Іваничук – автор справжнього шедевра про середньовічний Львів – роману «Манускрипт з вулиці Руської», який в українському літературному дискурсі ніколи не втратить свого притягаючого чару; Ніна Бічуя – унікальна письменниця, якій характерний глибокий психологізм й інтелектуальна напруга; її художні писання відзначаються елегантністю й приворожують артистичністю та стрімкістю польоту авторської уяви; її новелістичне слово дихає й прискорено б’ється, його можна відчути на доторк, воно звучить і має барву і запах – такою вона є у своїх кращих урбаністичних, психологічних та історичних новелах, які увійшли до книги вибраних творів «Землі роменські»; Андрій Содомора як письменник – цікавий вишуканими настроєвими новелами та глибокими філософськими есеями, а Микола Ільницький-літературознавець – проникливий дослідник творчості Богдана-Ігоря Антонича, поетів «Молодої музи» та поетів Празької школи.

Саме ці люди й витворюють справжнє обличчя літературного Львова. Щоправда, постійно присутні у цьому місті не тільки ті письменники, які живуть у ньому, але й ті, які давно залишили світ, добрі духи яких ширяють над львівськими вулицями і нагадують про себе то поетичними, то прозовими рядками. Тому літературна палітра міста була б неповна без добрих духів – поета біосу й незнищенності матерії та «Ротацій» Богдана-Ігоря Антонича, Ірини Вільде, кожна «окрушина» якої дихала настроями міста, Грицька Чубая – однієї, за словами Івана Дзюби, «з найзвабливіших і найзворушливішихлеґенд українського безчасся 70-80-х років», ініціатора літературно-мистецького самвидавного журналу «Скриня» (1971), прозаїків Богдана Нижанківського та Зенона Тарнавського – співців львівської вулиці 30-х років ХХ ст., які були осердям літературної групи «Дванадцятка» і в своїх творах відобразили живу стихію й захоплюючу музику львівських вулиць 30-40-х років, опоетизували улюблене місто до містичного апофеозу.

Нових рис додала сучасному літературному обличчю Львова літературна ґенерація 80-х років: такі ориґінальні й талановиті письменники як Галина Пагутяк і Юрій Винничук, Віктор Неборак і Ярослав Павлюк. З молодших стала відомою ціла плеяда поетів і перекладачів. Назву бодай декілька імен: Мар’яна Савка й Маріанна Кіяновська, Наталка Сняданко й Галина Крук, Тимофій Гаврилів й Остап Сливинський, з наймолодших – кумира молоді, доброго й симпатичного прозаїка Любка Дереша.

Що нового внесло в літературу покоління вісімдесятих? Наприклад, Галина Пагутяк – безсумнівний майстер сучасної української літератури, глибока й різноманітна літераторка, яка витворила міфо-поетичну прозу і успішно використала у своїй творчості жанр японської літератури дзуйхіцу; Галина приваблює читачів символічно-фантастичною манерою письма, поривом до «вигаданого світу» й потягом до містики та безнастанними пошуками спасіння людської душі у жорстокому світі, тому багато її творів сповнені тугою за Садом; Юрій Винничук – вигадливий оповідач і неперевершений творець нових літературних леґенд, який сміливо й активно вводить у літературу галицьку мовну стихію, автор таких чудових книг, як «Спалах», «Вікна застиглого часу», «Легенди Львова»; Віктор Неборак – поет-бубабіст, прозаїк, літературознавець, одна з найколоритніших постатей культурно-мистецького життя Львова, автор цікавих літературних інтерпретацій, а в есеїстичних писаннях – джазових варіацій про Львів; Ярослав Павлюк – письменник, який блискуче показав у романі «Сад п’яних вишень», що стиль життя – це воістину стиль письма; його роман є сагою про безнадію і відчай покоління, що не відбулося, бо спалахнуло за часів застою («Йому добре пилося цієї осені і добре думалося»). Кожен з цих письменників (наймолодших літераторів нехай оцінюють молодші критики) вніс у прозу й поезію не тільки новий досвід, а й витворив нову міфологему міста, зробив ще потужнішою магію Львова.

Повний образ сучасного літературного Львова немислимий також і без заснованих у місті літгруп «Бу-Ба-Бу» (Юрій Андрухович, Олександр Ірванець, Віктор Неборак) і «ЛуГоСад» (Іван Лучук, Назар Гончар, Роман Садловський) та їхніх літературно-мистецьких акцій, які поновилися цього року у зв’язку з виходом вибраних творів. Група «Бу-Ба-Бу» стала для української літератури випущеним з закоркованої пляшки тоталітаризму джином сміху, іронії, карнавалу, справжнього свята; бубабісти, сміливо руйнуючи літературні стереотипи, чи не першими повертали українську поезію та прозу до європейської норми, до пошуків Грааля людяності (за словами Вадима Скуратівського).

Неможливо оминути увагою у Львові й таких першокласних перекладачів, як вже згадуваний Андрій Содомора (перекладач моря античної літератури), Марія Габлевич (перекладач і коментатор Шекспіра), Мар’яна Прокопович (перекладач Джеймса Джойса та УмбертоЕко), Наталя Іваничук (перекладач Леопольда фон Захер-Мазоха), Алла Татаренко (перекладач Данила Кіша) та перекладачів з латини і давньогрецької мови – Дзвениславу Коваль і Тараса Лучука.

Усі ці згадані і незгадані львівські літератори, перекладачі, літературознавці (а разом з ними і львівські видавці) намагаються своєю творчістю та активною діяльністю наповнювати Львів енергетикою сенсовності, щоб і самим, і довколишнім людям було цікаво жити у рідному місті. У їхній творчості домінує передовсім Дух Львова. А це завжди буде притягувати й робити сучасне літературне обличчя Львова привабливим.

Завдання:

1.Зробити конспект теми «Література рідного краю»

2.Підготувати презентацію про творчість одного із сучасних письменників Львівщини.


Коментарі закриті.

Профтехосвіта

АДРЕСА ЛІЦЕЮ:
80316 м. Рава-Руська,
вул. 1-го Листопада, 6
Тел: 43-149
Email: rrlicey@ukr.net