Методична розробка уроків виробничого навчання з спеціальності «Штукатур»

Методична розробка уроків виробничого навчання з спеціальності «Штукатур» за темою

«Опорядження поверхонь декоративними штукатурками на основі сухих штукатурних сумішей»

Розробила: Лелик Марія Євгенівна – майстер виробничого навчання.

Урок № 1

Тема програми: Опорядження поверхонь декоративними штукатурками на основі сухих штукатурних сумішей . Тема уроку: Опорядження поверхонь полімерними декоративними штукатурками. Мета уроку: Навчальна – формування умінь опорядження поверхонь полімерними штукатурками на основі сухих штукатурних сумішей; Розвиваюча – розвивати увагу, спостережливість, самовдосконалення; Виховна – виховувати відповідальність, любов до обраної професії, бережливе ставлення до інструментів і матеріалів; Методична – ефективність самостійної роботи учнів на уроці. Тип уроку: Урок вдосконалення вмінь та формування навичок. Дидактичне забезпечення: Інструкційні карти, зразки, каталоги сухих розчинових сумішей. Матеріально технічне забезпечення: Інструменти для нанесення, розрівнювання розчинової суміші та формування фактури декоративної штукатурки «Короїд» , «Баранчик», дриль з насадкою, ємність для приготування суміші. Міжпредметні зв’язки: Технологія штукатурних робіт, матеріалознавство, охорона праці, хімія. Хід уроку. І. Організаційна частина: 5 хв. Перевірка наявності і готовності учнів до уроку. ІІ. Вступний інструктаж: 40хв. Актуалізація знань і мотивація навчальної діяльності. Майстер в/н : Опорядження зовнішніх конструкцій будівель запобігає псуванню їх матеріалів під дією атмосферних чинників ( вивітрювання, дощу, снігу) хімічного впливу. Завдяки опоряджування фасаду підвищується його довговічність та забезпечується систематичний догляд. При зовнішньому опоряджені використовується керамічна плитка, декоративна цегла, скло, пластичні маси, природне каміння. Разом з тим штукатурні роботи не втратили свого значення, особливо при опорядженні цегляної кладки, та отепленні фасадів будинків. На уроках штукатурних робіт та матеріалознавства вивчали полімер-цементні штукатурки та технологію їх нанесення. Тож необхідно згадати основні вимоги і зараз ми це зробимо: 1. Якими ґрунтовками обробляють поверхню під декоративні полімерні штукатурки? Відповідь учня: Як що основа не міцна або з великим водопоглинанням то її попередньо обробляють грунтівкою глибокого проникнення, а потім ґрунтувальною фарбою. 2. Продукція яких виробників сухих будівельних сумішей в Україні користується найбільшим попитом? Відповідь учня: Виробники сухих сумішей «Ферозіт», «Полімін», «Буд Майстер», «Церазіт», «Кнауф». Повідомлення теми та мети уроку: Тема нашого уроку: «Опорядження поверхонь полімерними декоративними штукатурками». Аби досягти мети уроку в набутті вмінь та навиків з даної теми необхідно навчитися обробляти поверхню такою поширеною на сьогоднішній день декоративною штукатуркою «Короїд». Але не тільки, бо не менш поширеною є полімерна штукатурка з фактурою «Баранчик». Щоб краще засвоїти дві технології штукатурок, групу поділимо на дві ланки; Одна ланка виконує штукатурку «Короїд», друга штукатурку «Баранчик». Через деякий час ланки міняються робочими місцями. З давніх-давен для підвищення міцності розчинів використовували природні органічні продукти ( молоко, сир, білок яйця). В 70-ті роки минулого століття почалося виробництво та використання сухих термопластичних полімерів. Застосування полімерів сприяє підвищенню якості будівельних робіт і продуктивності праці. Штукатурно-декоративне покриття – це система прикрашення інтер’єрів і фасадів будівель різними за фактурою, текстурою і кольором. Штукатурка з якою будемо сьогодні працювати не тільки оригінально виглядає а дає змогу приховати дефекти стін. Вона призначена для декоративного опорядження в середині і з зовні будинку бетонних, поштукатурених поверхонь, систем теплоізоляції та гіпсокартонних конструкцій. Розмір зерна наповнювача до 3.5 мм. Можливе створення різноманітних короїдних фактур. Перед тим як приступити до роботи необхідно переконатися чи добре підготовлена поверхня 1. Якою повинна бути основа під накладання полімер-цементної штукатурки? Відповідь учня: Основа повинна бути сухою, міцною, без пошкоджень, очищена від пилу, бруду і жирних плям. Майстер в/н: Міцні основи обробляють ґрунтувальною фарбою, не міцні – перед фарбою обробляють грунтівкою глибокого проникнення. Для виконання робіт штукатур повинен мати такі інструменти: Щітка макловиця – для нанесення грунтівки на поверхню, набір шпателів із нержавіючої сталі – для нанесення розчинової суміші, пластикова терка – для формування фактури «Короїд», терка з ПВХ – для затирання «Баранчика». Звертаю увагу на дотримання безпечних умов праці. Розпаковуючи та дозуючи сухі будівельні суміші, приготовляючи розчинові суміші, слід уникати пиління та розсипання їх. Працювати слід в респіраторі. Під час безпосереднього виконання штукатурних робіт ручний інструмент повинен бути справний. Категорично забороняється брати руками розчин, так як до складу суміші входить цемент який в сполученні з водою виділяє луги. Необхідно запобігати попаданню розчину на шкіру та слизові оболонки. Розчинові суміш готують із розрахунку 0,2л води на 1 кг сухої суміші і перемішують до однорідної маси за допомогою дриля з насадкою. Необхідно витримати її 5хв для дозрівання і знову перемішати. Використовувати протягом 1год. Наносять розчин на поверхню шпателем, який тримають під кутом 50 ⁰ до поверхні, знімаючи зайвий розчин до появи численних розривів. У момент початку тужавлення (від 5-30 хв ) приступають до формування фактури покриття (вертикальний короїд, горизонтальний, перехресний та блукаючий). (додаток 1.1) При накладанні штукатурки «Баранчик» шпатель необхідно тримати під меншим кутом до поверхні, щоб камінці не злітали, а утворювали рівномірну поверхню. Остаточну структуру отримаємо, затираючи поверхню коловими рухами відповідно до бажаної структури. Бажано затирати все в одну сторону. Тож велику роль відіграє таке затирання. Якщо штукатурка сильно стужавіла то якісної обробки не получиться. (додаток 1.2) А тепер показую як наноситься розчинова суміш і як формується товщина шару покриття. Самостійна робота учнів. Майстер в/н ділить групу на дві ланки, кожна з яких має певне практичне завдання з формування фактури покриття. Закріплення знань учнів: Метод «права – ліва» Майстер в/н зачитує правильні і неправильні твердження. Якщо учні згідні – піднімають праву руку, якщо ні – ліву. Запитання: 1. Розчинову суміш можна наносити тільки товщиною 3 мм (ліва) 2. Розчин витримують 5хв для «дозрівання» (права). 3. Не міцні основи обробляють грунтівкою глибокого проникнення (права). 4. Формують фактуру шпателем нержавіючої сталі(ліва). 5. Розчинову суміш наносять на поверхню рухами з низу вверх (права). ІІІ. Поточний інструктаж: 240 хв Майстер в/н видає завдання для самостійної роботи і інструктує учня на робочому місці про порядок виконання. Цільові обходи робочих місць здійснюється за планом. 1. Перевірка правильності організації робочого місця і розподіл обов’язків між членами ланки. 2. Перевірка правильності виконання трудових прийомів 3. Перевірка дотримання правил з охорони праці. 4. Перевірка якісного виконання роботи і її об’єму. Бригади міняються робочими місцями і виконують інший вид фактури. 5. Перевірка об’єму робіт і якісного виконання штукатурки. ІV. Заключний інструктаж : 1. Підведення підсумків уроку. 2. Взаємо оцінювання. 3. Обговорення типових помилок. 4. Виставлення оцінок. 5. Прибирання робочих місця Домашнє завдання: Розробити інструкційну технологічну карту «Опорядження поверхонь полімер-цементною штукатуркою» Урок № 2 Тема програми: Опорядження поверхонь декоративними штукатурками на основі сухих штукатурних сумішей. Тема уроку: Опорядження поверхонь акриловими декоративними штукатурками. Мета уроку: Навчальна – Навчити виконувати різно-фактурні покриття із сухих штукатурних сумішей. Розвиваюча – розвивати увагу, спостережливість, здатність приймати рішення; Виховна – виховувати відповідальність, любов до обраної професії, бережливе ставлення до інструментів і матеріалів; Методична – ефективність самостійної роботи учнів на уроці. Тип уроку: Вивчення нової технології.. Дидактичне забезпечення: Інструкційні карти, зразки, каталоги сухих розчинових сумішей. Матеріально технічне забезпечення: Гладилка з нержавіючої сталі, мала гумова гладилка, губка для декорування, валики для декорування, японський шпатель. Міжпредметні зв’язки: Технологія штукатурних робіт, матеріалознавство, охорона праці, хімія. Хід уроку. І. Організаційна частина: 5 хв. Перевірка наявності і готовності учнів до уроку. ІІ. Вступний інструктаж: 40хв. Актуалізація знань і мотивація навчальної діяльності. Майстер в/н: Тема сьогоднішнього нашого уроку подібна до минулої. Опорядження поверхонь акриловими штукатурками. Осягнути всі види акрилових штукатурок ми не зможемо але дечого навчимося. Сьогодні ми будемо працювати з готовою штукатурною масою, яка називається «класичний мармур». Перш ніж перейдемо до нової теми пригадаємо те що ми вивчили на уроках спецтехнології, матеріалознавство та минулих уроках виробничого навчання. 1. Чому не дозволяється застосовувати цементні розчини на гіпсові основи? Відповідь учня: Тому що під впливом води накидний шар зсовується і відшаровується 2. Яким чином штукатурна суміш яка стала крутою можна «оживити»? Відповідь учня: Суміш необхідно перемішати, бажано електродрилем, без додавання води. 3. Які поверхні можна опоряджувати гіпсовими полімерними штукатурками? Відповідь учня: Так як гіпс не можна застосовувати на зовнішніх поверхнях, то такими штукатурками можна опоряджувати тільки внутрішні поверхні. На сьогоднішньому уроці будемо працювати з готовою структурною штукатурною масою «Класичний мармур». Це дрібнозерниста декоративна маса на базі акрилу, за допомогою якої отримуємо різноманітні кінцеві ефекти. Сучасні технології відрізняються від традиційних штукатурок використання готових сумішей, модифікованих домішок, застосуванням різних пристосувань, чітким дотриманням технології виконання робіт. Останнім часом стирається межа між закінченням штукатурних і початком малярних робіт. Штукатурка з якою будемо працювати призначена для створення декоративних фактур в середині приміщення товщиною до 5 мм. Витрати цього матеріалу складають 1кг на м^2.. Таку штукатурку можна придбати в упаковках ємністю 6 ; 15 кг. А зараз ми будемо підраховувати необхідну кількість готової маси для опорядження двох примикаючи стін в кімнаті 5х4х2.5м. Визначаємо площу двох стін: (5х2.5)+(4х2.5)=9х2.5=22.5м² ^.Отже нам необхідно на 22.5м²х1кг =22.5 кг. штукатурки. Аби економити витрати необхідно взяти 4 упаковки по 6 кг. Штукатурка виконується у білому кольорі можна тонувати забарвлюючим пігментом. При роботі будемо користуватися великою та малою гладилкою, гумовою гладилкою, губкою для декорування, японським шпателем та валиком для декорування. На якість даної штукатурки дуже впливає підготовка основи, тому звернемо на неї особливу увагу. Для перевірки міцності щеплення до основи приклеїти малярну стрічку довжиною 15-20 см, а потім різким рухом її відірвати. Основа причіпна ,якщо на стрічці відсутні сліди відірваного покриття. Якщо поверхня брудна вимити її з допомогою малярного мила. Забруднення які не усуваються, наприклад, плями від сажі, нікотину, сліди підтікання води потрібно зафарбувати фарбою від протікання і плям. Прошпакльовану основу необхідно перевірити чи вона ретельно очищена від пилу після шліфування. Після цього поверхню можна і необхідно покрити одним шаром, відповідно до фінішного виробу, ґрунтувальної фарби для покращення агдезійних властивостей та вирівнювання, поглинальної здатності основи, а також її зміцнення. Аби на одному занятті всі могли освоїти більше видів структурного нанесення «класичного мармуру» всіх учнів розділяю на чотири ланки кожна з яких буде працювати над іншою структурою. Тут можна виділити учнів слабших (повільніших) і сильніших. Слабшим запропоновано простішу структуру, сильнішим складнішу структуру. При пояснені майстер виконує показ кожної структури. 1- ланка: за допомогою гладилки з нержавіючої сталі наносимо шар розчину. Відразу формуємо попередньо задуманий візерунок. Його можна сформувати за допомогою великої або малої гладилки. Рухами гладилки, яку тримаємо майже паралельно до стіни легко ніби згладжуємо розчин. Продовжуючи наносити розчин на наступні ділянки стіни треба пам’ятати, місця з’єднання під час роботи повинні бути мокрими. Формування візерунка або його зміну можна виконати протягом 20хв. Щоб утримати декоративний ефект у кольорі фактуру необхідно рівномірно покрити попередньо забарвленим лаком. Але таке тонування слід виконувати через 12 год. (додаток 2.1) 2-ланка: шар розчину наносимо на поверхню так само як в першому варіанті. Лише його треба загладити так аби поверхня залишилася рівною , а дальше будемо працювати з валиками для декорування. Такі валики дозволяють легким і швидким способом отримати обраний декоративний дефект. Ширина такого валика 180мм. Його поверхня покрита гумою. Аби створити відповідний візерунок по ще мокрому розчину рівними вертикальними рухами проводимо валиками знизу вверх. Необхідно бути дуже уважним, щоб візерунок не зайшов на вже виконаний, а також щоб не залишилося не оброблених місць. Як і в попередньому випадку, аби отримати декоративний ефект ,готову фактуру необхідно покрити забарвленим лаком. Ще мокру поверхню протерти рукавичкою для декорування або губкою з крупно пористою структурою. (додаток 2.2) 3-ланка: Учні будуть виконувати структуру з просторовим візерунком поєднуючи два кольори. Для цього необхідно частину кольору затонувати світлішим кольором, частину темнішим. Пігмент дозуємо вручну відповідно до власних уподобань так щоб отримати різну інтенсивність кольору. Спочатку наносимо темніший розчин за допомогою гладилки з нержавіючої сталі,а потім ,приблизно через 1,5-2,0 години тією гладилкою наносимо світліший розчин і нею формуємо просторову фактуру. Гладилкою керуємо в одному напрямку. Слід пам’ятати, що кольори необхідно, поєднувати методом «мокрим по мокрому». (додаток 2.3 ) Таким самим методом можна отримати і гладкий візерунок. Але тут після нанесення двох кольорових розчинів,масу розгладжуємо гладилкою до товщини зерна. Для цього поверхню загладжують довгими рухами, накладаючи так, щоб отримати гладке покриття. Щоб отримати помітні на поверхні темніші прожилки, потрібно нанести на ще мокру масу за допомогою пензля або пера пігмент, а потім загладити гладилкою. Кінцевий ефект одержимо тільки після нанесення безбарвного лаку. (додаток 2.4) 4-ланка: задану структуру будемо виконувати за допомогою японського шпателя. Такий шпатель виконаний з дуже тонкої сталі, яка згинається в потрібну форму. Аби одержати дану фактуру на заґрунтовану поверхню гладилкою наносимо один шар розчинової маси. Формуємо задуманий раніше візерунок. Продовжуючи нанесення штукатурки на наступні ділянки стін слід пам’ятати місця з’єднання під час роботи повинні бути мокрими. На ще мокрі поверхні зігнутим японським шпателем створюємо візерунок у формі листя. Залежно від ступеня згину шпателя отримуємо ширші або вужчі форми листя. (додаток 2.5) За допомогою вузького шпателя можна з формувати структуру у вигляді віяла. Для цього шпателем на ще мокрій масі формуємо узор віял. Цю дію виконуємо наносячи на інструмент невелику кількість розчину, а потім прикладаємо шпатель під кутом 90⁰ і повертаємо його довкола нижнього краю. Важливо щоб під час обертання рівномірно притискати його до основи та піднімати. Після висихання (через 12год )на покриття покриваємо за тонованим лаком, який наносимо губкою рівномірно розтираючи, так щоб не залишилися смуги. (додаток 2.6) ІІІ. Поточний інструктаж: 240 хв Майстер в/н видає завдання для самостійної роботи і інструктує учня на робочому місці про порядок виконання. Цільові обходи робочих місць здійснюється за планом. 1. Перевірка правильності організації робочого місця і розподіл обов’язків між членами ланки. 2. Перевірка правильності виконання трудових прийомів 3. Перевірка дотримання правил з охорони праці. 4. Перевірка якісного виконання роботи і її об’єму. Бригади міняються робочими місцями і виконують інший вид фактури. 5. Перевірка об’єму робіт і якісного виконання штукатурки. ІV. Заключний інструктаж : 1. Підведення підсумків уроку. 2. Взаємо оцінювання. 3. Обговорення типових помилок. 4. Виставлення оцінок. 5. Прибирання робочих місця Домашнє завдання: Розробити інструкційну технологічну карту « Опорядження поверхонь акриловими декоративними штукатурками:» Урок № 3 Тема програми: Опорядження поверхонь декоративними штукатурками на основі сухих штукатурних сумішей . Тема уроку: Опорядження поверхонь мінеральними декоративними штукатурками. Мета уроку: Навчальна – формувати практичні знання, вміння, навички нанесення мінеральної декоративної штукатурки; Розвиваюча – розвивати пізнавальну активність та самостійність учня; Виховна – виховувати відповідальність, любов до обраної професії, бережливе ставлення до інструментів і матеріалів; Методична – ефективність самостійної роботи учнів на уроці. Тип уроку: Урок вдосконалення вмінь та формування навичок. Дидактичне забезпечення: Інструкційні карти, зразки, каталоги сухих розчинових сумішей. Матеріально технічне забезпечення: Гладилка з нержавіючої сталі велика і мала, валик для змочування поверхні, пензель малий для виконання фактури, шаблон, трав’яниста гладилка для виконання фактури, зубчаста гладилка . Міжпредметні зв’язки: Технологія штукатурних робіт, матеріалознавство, охорона праці, хімія. Хід уроку. І. Організаційна частина: 5 хв. Перевірка наявності і готовності учнів до уроку. Група ділиться на дві ланки кожна ланка вибирає ланкового. ІІ. Вступний інструктаж: 40хв. Актуалізація знань і мотивація навчальної діяльності. Майстер в/н: Тема нашого заняття: «Опорядження поверхонь мінеральними декоративними штукатурками». Аби було цікавіше вивчати цю тему ми будемо виконувати штукатурку яка називається «Травертин». Це дрібнозерниста мінеральна штукатурка виготовлена на основі кальцієвих сполук в сипучій формі. Завдяки відповідній техніці нанесення відмінно імітує натуральний білий вапняк з його характерними заглибинами та вищербленнями на поверхні. Рекомендується декорування помешкань та інших приміщень. Така штукатурка оригінально виглядає на архітектурних деталей, таких як колони та каміни. Гра «Будь уважним» Перш ніж візьмете в руки новий для вас матеріал давайте пригадаємо, що ми вже знаємо з теми «Опорядження декоративними штукатурками». На минулих уроках ви вивчали вже декілька видів структур. Зараз одержите карточки де будуть сформульовані операції, які відносяться до того чи іншого виду штукатурення. Вам необхідно розкласти ці карточки відповідно до зазначених конвертів. Всі карточки будуть виконані в двох екземплярах потрібні вам карточки складаєте в конверт, ті які на вашу думку не потрібні залишаєте на столі для кожної ланки карточки виконані в іншому кольорі. 1. Міцність зчеплення на основі пофарбованій емалевими фарбами перевіряється за допомогою малярної стрічки. 2. Перед початком штукатурення поверхню потрібно покрити грунтовальною фарбою. 3. При нанесенні першого шару відразу формуємо задуманий візерунок. 4. Основою для штукатурки може бути вапняно-цементні штукатурки системи зовнішнього утеплення бетон, гіпсокартон. 5. При приготуванні суміші необхідно пам’ятати про дозування сталої кількості води. 6. Структуру виконуємо за допомогою японського шпателя. 7. Для виконання цієї структури використовуємо пластмасову терку. 8. Спочатку нанесений шар загладити так аби поверхня залишилася рівною. 9. Необхідно частину розчину затонувати світлішим, а іншу темнішим. 10. За допомогою вузького шпателя формуємо структуру у вигляді віяла. 11. При запустінні суміш необхідно перемішати електродрилем без додавання води. 12. Штукатурка призначена для декорування в середині приміщення товщиною до 5 мм. 13. Основа має бути сухою, міцною, без пошкодження . 14. До сухої суміші додають чисту воду і перемішують до однорідної маси, вручну або за допомогою електродриля. 15. Інструмент слід тримати під кутом 50⁰ до поверхні. 16. Товщина шару залежить від товщини зерна. 17. Валик покритий гумою, його ширина 180 мм. 18. Спочатку наносимо темніший розчин, а потім через 15-20хв світліший. 19. У момент початку тужавлення приступаємо до формування фактури покриття. 20. Прошпакльовану основу необхідно ретельно перевіряти, чи вона добре очищена після шліфування. В результаті в кожному конверті повинна бути однакова кількість карточок. Правильність виконання завдання перевіримо під час підведення підсумків. А зараз більш детально познайомлю вас і покажу прийоми виконання структури «травертин» для кожної ланки. Суху штукатурку заливають водою в пропорції 0.4л на 1кг маси. Суміш доступна в упаковках 3кг і 10кг. Витрати розчину до 1кг на м² при дво – шаровому нанесені. При змішуванні слід використовувати протипилову маску. Розмішують електродрилем до отримання однорідної маси, яка за консистенцією повинна прилипати до основи та інструменту. Приготовану штукатурку необхідно залишити приблизно на 30хв в закритій посудині, після чого знову розмішати. Треба старатися замішувати таку кількість маси, яка необхідно для виконання даного об’єму. Якщо готова суміш залишається, треба пам’ятати що її можна зберігати максимально 2 місяці в закритій ємності. Поверхня має бути підготовлена так само як під попередні декоративні штукатурки. На поверхню, що висохла після грунтування,за допомогою гладилки з нержавіючої сталі рівномірно наносимо перший шар «травертину» . Розгладжуємо таким способом, щоб не створювалися потовщення. Перший шар залишаємо сохнути мінімально на 12 год . Зверніть увагу, що на поверхню, на котрі ми будемо працювати вже один шар попередньо нанесений. Це зроблено для того, аби сьогодні ми могли освоїти різні види структур, які виконується даною штукатуркою. Перед початком нанесення наступного шару всю поверхню треба змочити водою за допомогою валика. Так як і на минулому занятті кожна ланка буде працювати над видом структури. А потім поміняється інструмент: 1 –ланка: Виконуємо звичайний «травертин» Другий шар наносимо так само як і перший на товщину гранули. Через кілька хвилин після нанесення другого шару обережно розгладжуємо поверхню і формуємо візерунок різної форми, видряпуючи його ребром гладилки яку тримаємо під кутом 90⁰. Після того, як рисунок сформовано всю поверхню розгладжуємо гладилкою. Аби пофарбувати таку поверхню необхідно знову ж вичекати 12 год до повного висихання. (додаток 3.1) Так само виконується фактура «травертин – дюни». Після нанесення другого шару створюємо фактуру, проводячи трав’янистою гладилкою в одному напрямку. Приблизно через 5хв отриманий візерунок догладжуємо гладилкою. для остаточного результату «травертин – дюни фарбуємо наносячи латексну емульсію о двох наближених кольорах за допомого губчатої гладилки. Емульсію наносимо поперемінно втираючи в «травертин» так, щоб більша її частина залишалася в заглибинах. (додаток 3.2) 2-ланка: Друга ланка буде також виконувати «травертин» але з другою структурою. Перший шар вже нанесено. Перед нанесенням другого шару все змочуємо водою. Потім накладаємо другий шар. Безпосередньо після нанесення маси на основу створюємо пензлем фактуру шляхом відтисканням «печатки». (додаток 3.3) В обраних місцях приклеюємо шаблон виготовлений з тонкого пластику. Шаблон заповнюємо масою відриваємо від основи. Ті самі дії повторюємо на наступних ділянках стіни. Коли стіна з легка підсохне, обережно розгладжуємо гладилкою отримуючи таким чином відповідну фактуру. Разом з поясненням майстер в/н показує всі прийоми виконання даних фактур. Наголошує на правила техніки безпеки яки необхідно дотримуватися при роботі. (додаток 3.4) 1. Замішуючи розчинову масу «травертин» обов’язково слід використовувати протипилову маску. 2. Під час безпосереднього виконання штукатурних робіт ручний інструмент повинен бути справний. 3. Слід уникати попадання розчину на шкіру та слизову оболонки. 4. під час приготування розчинової суміші і її використання забороняється пити, палити, вживати їжу. Поточний інструктаж . Учні приступають до виконання практичного завдання по ланках. В процесі роботи члени кожної бригади обмінюються місцем виконання різних видів фактур, аби всі могли відпрацювати дані прийоми. Майстер в /н : Звертає увагу на – Організацію робочого місця. – перевіряє початок виконання поставленого завдання. – вияснює, чи всі розібралися з інструкційно – технічною картою. – перевіряє правильність виконання завдання. – надає, практичну допомогу. – перевіряє дотримання учнями правил техніки безпеки. Заключний інструктаж. Майстер оцінює виконані групами завдання . Оцінка кожної ланки. – за правильно обрані картки в конвертах . – за виконання практичного завдання. Домашнє завдання. Повторити тему про штукатурні роботи на основі сухих штукатурних сумішей, про види декоративних покриттів, які сухі будівельні суміші застосовуються в нових технологіях будівництва. Урок № 4 Тема програми: Опорядження поверхонь декоративними спеціальними штукатурками на основі сухих штукатурних сумішей . Тема уроку: Виконання елементів декорування сухими штукатурними сумішами. Мета уроку: Навчальна – удосконалення знань умінь і навичок при виконанні декоративної штукатурки. Розвиваюча – розвивати логічне мислення,самостійність і творчість учнів Виховна – виховувати відповідальність, любов до обраної професії, бережливе ставлення до інструментів і матеріалів; Методична – ефективність самостійної роботи учнів на уроці. Тип уроку: урок вдосконалення вмінь та формування навичок. Вид уроку: робота в малих групах. Дидактичне забезпечення: Інструкційні карти, зразки, каталоги сухих розчинових сумішей, картки-завдання, оцінюванні таблиці. Матеріально технічне забезпечення: Гладилка з нержавіючої сталі велика і мала, валик для змочування поверхні, пензель малий для виконання фактури, шаблон, трав’яниста гладилка для виконання фактури, зубчаста гладилка . Міжпредметні зв’язки: Технологія штукатурних робіт, матеріалознавство, охорона праці, хімія. Методи і прийоми навчання: рольова гра розв’язання виробничих ситуацій, мозкова атака, практичні вправи. Оцінювання: рейтингова система, підсумкова оцінка кожного учня визначається як сума оцінок за кожне завдання. У випадку, як що завдання припускає виставлення загальної оцінки, команді вона включається в індивідуальний рейтинг кожного учня . На попередньому уроці учнів необхідно поділити на три ланки по 5 учнів. Кожна ланка вибирає дизайнера, ланкового та експерта. Всім видається завдання для попередньої підготовки. Група експертів включає представників кожної ланки і майстра в/ н. Підготовлені оцінювальні таблиці, для кожної бригади

№

П.І.Б. учасників

№ завдання

Оцінка загальна або індивідуальна

Завдання № 1 Оцінювання – кожна ланка одержує одну загальну оцінку. Кожна ланка отримує завдання імітувати виконання декоративного опорядження тим чи іншим видом штукатурки, вибравши правильні операції. Для цього на карточці – завдання зображений алгоритм виконання трьох видів штукатурки, які вивчали на минулих уроках. На плакаті виписані і пронумеровані всі технологічні операції, які виконуються під час операції. 1. Перевірка міцності і якості старого покриття. 2. Вирівнювання основи. 3. Грунтування грунтуючою фарбою. 4. Приготування суміші. 5. Нанесення першого шару. 6. Загладжування першого шару. 7. Нанесення другого шару. 8. Формування задуманого візерунку. Ланковий після обговорення з членами ланки, записує в порожні кружечки відповідний номер операції для певного виду штукатурки. В даному випадку майстер тільки спостерігає за правильністю виконання завдання. Оцінюється завдання за швидкістю і правильністю виконання. Загальна сума:: 20 балів – для команди яка найшвидше виконала завдання. 18 балів – яка виконала правильно але повільно. 15 балів – яка допустила помилки. За кожну неправильно вибрану операцію знімається 1 бал. Завдання № 2 Оцінювання – кожен учень одержує індивідуальну оцінку, що враховує правильність відповіді активність. 1. витягнувши картку з вказаним декоративним видом опорядження, коротко його охарактеризувати. 2. назвати інструменти які застосовуються для його виконання. Максимальна кількість балів 40 . В наявності 14 видів опорядження . 1. Горизонтальний короїд. 2. Вертикальний короїд. 3. Блукаючий короїд. 4. Перехресний короїд. 5. Баранчик. 6. Класичний мармур – довільний. 7. Класичний мармур – двох кольорів просторовий. 8. Класичний мармур – гладкий. 9. Класичний мармур – листя. 10. Класичний мармур – віяло. 11. Травертин – вапняк. 12. Травертин – дюни. 13. Травертин – модерн. 14. Травертин – модерн (шаблон). На заготовлених планшетах з гіпсокартону відтворити даний вид штукатурки. Завдання 3 Кожен учень одержує індивідуальну оцінку. Визначити розхід матеріалу для виконання 10м² вибраного виду штукатурки. Правильна відповідь 20 – балів. Завдання 4 Оцінювання – кожна ланка одержує одну загальну оцінку. Найбільша кількість балів 30. Створити схематично дизайнерське оформлення заданих приміщень. Обґрунтувати застосування кожного виду декоративної штукатурки. 1. кухня житлового приміщення 2. гостинний зал. 3. прихожа (вітальня). Завдання 5 Оцінювання – кожна ланка отримує одну загальну оцінку. Усі команди попередньо обговорюють завдання і направляють учасників для участі у рольові грі. Ситуація для кожної з команд Один представник ланки грає роль замовника, другий – дизайнера, третій – бригадира, четвертий – експерт. Необхідно відтворити: Замовник вибирає один із трьох запропонованих дизайнером варіантів. 1. Кухня житлового приміщення. 2. Гостинний зал. 3. Прихожа (вітальня). Дизайнер повинен обґрунтувати доцільність використання того чи іншого варіанту. Бригадир повинен переконати замовника та дизайнера про правильно вибраний варіант з економічної сторони. Експерт аналізує правильність вибору. Найкращий варіант : 20 балів – 1 місце, 15 балів -2 місце, 10 балів – 3 місце. Заключний момент 1. Кожна ланка обговорює помилки, які були допущені при виконанні завдань. 2. Група експертів з майстром в/н підводить підсумки роботи кожної ланки. 3. Зароблені бали розподіляється кожному з учасників. 4. Експерти заповнюють оцінювальну таблицю для кожного учасника. 5. Група експертів доповідає оцінки ланкам і окремим учням. 6. Майстер/н складає рейтинг згідно набраний балів. Таким чином учень має можливість протягом уроку одержати 120 балів. Поділивши суму балів на 10 ми одержуємо рівень успішності учня за 12-ти бальною системою. Наприклад. Протягом уроку учень отримав 108 балів, рівень його успішності становить 11 балів. Застосування рейтингової 12 –ти бальної системи не дозволяє суб’єктивності в оцінювані вмінь та навиків учнів . Такий екран успішності розміщено в навчальні майстерні, де відображені всі досягнення учнів при вивчені кожної теми.

Додаток 1.1