Профтехосвіта
  • slides
  • slides
  • slides
  • slides

Мурування конструкцій з цегли. Мурування перегородок з цегли.

Група № 11. Муляр, штукатур, лицювальник – плиточник.

Урок виробничого навчання

Тема уроку: Мурування конструкцій з цегли. Мурування перегородок з цегли.

       Цегляну кладку з повнотілої цегли застосовують при зведенні стін і стовпів будівель, підпірних стінок, арок, склепінь, перемичок, димарів та при будівництві підземних споруд, тому що така цегла має високі фізико-механічні властивості (за міцністю, морозовитривалістю, вологостійкістю тощо).          Цегельну кладку із силікатної цегли використовують для зведення конструкцій, що експлуатуються тільки в сухих умовах, через її високу вологоємність і низьку морозостійкість. Кладку з керамічної пустотілої, пористої й пористо-пустотілої цегли рекомендується використовувати для стін будівель, тому що такі кладки мають більш низьку теплопровідність і масу, ніж кладки з повнотілої цегли

До початку мурування потрібно:

-забезпечити гідроізоляцію фундаменту;

-нанести розміточні осі на фундаменті;

-винести позначки першого ряду цегляного мурування;

-подати на робоче місце інвентар і пристосування, розчин, а також цеглу.

Роботу слід виконувати, дотримуючись правил техніки безпеки.

      При веденні цегляної кладки необхідно виконувати такі правила техніки безпеки:

-Всі ручні інструменти і пристрої повинні бути у справному стані і відповідати характеру і вимогам виконуваної роботи.

-Інструменти необхідно правильно і міцно насаджувати на ручки, їх робочі поверхні повинні бути рівними, без задирок. Пошкоджені або деформовані інструменти треба вибраковувати. При перенесенні гострих предметів і інструментів їх вістря повинно бути захищене накладками або чохлами; під час роботи не можна повертати інструменти вістрям до себе; класти їх треба так, щоб вони не могли впасти.

-При виконанні робіт муляр повинен бути одягнутий у спеціальний комбінезон і мати рукавиці.

-Рекомендується під час кладки користуватися гумовими напальчниками.  Для захисту пальців рук мулярі часто застосовують другий спосіб – обгортають перший і половину другого суглоба пальців лівої руки ізоляційною стрічкою.

-Виконуючи цегляну кладку, муляр не повинен ставати на стіну, а працювати тільки з підмосток чи настилу риштувань. Працюючи на стіні (стояти на внутрішній версті) можна в тому випадку, якщо товщина стіни дорівнює трьом цеглинам і більше; при цьому слід обов’язково застосовувати запобіжні пояси і прив’язуватись до стійких конструюй.

       Звівши 4 ряди мурування, перевіряємо його вертикальність виском, а горизонтальність рядів – за допомогою правила і рівня.  Виявлені дефекти усувають, підбиваючи цеглини молотком – кірочкою.

Укладання цегли в конструкцію ведуть способом “вприсик”, “вприсик з підрізуванням” і “впритиск”. Спосіб “впритиск” використовують при кладці впустошовку. Цеглу укладають без використання кельми. Розчин розстеляють грядкою завтовшки 20…25 мм, відступаючи від краю стіни на 20…30 мм. Ширина шару розчину під поперечниковий ряд – 220…230 мм, а під ложковий – 90…100 мм. Вертикальний шов утворюють шляхом загрібання розчину з постелі гранню цегли, що укладається. Покладену цеглу потім осаджують натиском руки.

https://drive.google.com/file/d/1XoR5QaGJJiePhMKyeD7Kv8jrCwRjJbHK/view?usp=sharing

      Спосіб “вприсик з підрізуванням” використовують при кладці з повним заповненням швів. Цей спосіб відрізняється від способу “вприсик” тим, що розчин розстеляють, відступаючи від краю стіни на 10 мм, а при осаджуванні цегли частину його витискають на лицьову поверхню й підрізають кельмою.

https://drive.google.com/file/d/1uo7Ye-VlzdFTVfL89gvKrqi-fZ2xCunI/view?usp=sharing

      Спосіб “впритиск” застосовують при зведенні сильно навантажених конструкцій. Розчин на постелі також розподіляють грядкою на відстані 10 мм від вертикальної площини стіни. При укладанні цегли муляр зрізує кельмою з постелі частину розчину, наносить його на грань раніше покладеної цегли й затискає цеглою, що укладається, поступово піднімаючи кельму. Цеглу осаджують і поправляють ударами рукоятки кельми. Витиснутий при цьому розчин підрізають кельмою.

https://drive.google.com/file/d/1GCpHsdgr8S2zUH32syM5cu4WzDY4soFT/view?usp=sharing

      Система перев’язування швів. При суцільній цегельній кладці товщину стін, перегородок і стовпів призначають кратними цілій цеглі або її половині. Стіни можуть бути завтовшки 0,5; 1; 1,5; 2,5; 3; 3,5 цегли тощо. Правильність форми і стандартність цегли дають можливість виконувати її укладання в певній послідовності. Порядок, що визначає розташування цегли у рядах кладки й чергування горизонтальних рядів, називають системою перев’язування швів. Найпоширенішими системами перев’язування швів є однорядна, багаторядна й трирядна. Однорядна (або ланцюгова) система перев’язування швів передбачає чергування поперечникового ряду з ложковим

https://drive.google.com/file/d/1chiV2iDT4mfpkAp1jnFPkKztLFfV8C/view?usp=sharing

       У результаті вертикальні поперечні шви в суміжних рядах виходять зрушеними один відносно одного на чверть цегли, а поздовжні – на пів цегли. Однорядну систему застосовують при кладці стін, простінків та інших сильно навантажених частин будівель і споруд.

       Багаторядна система перев’язування швів має чергування одного поперечникового ряду й п’яти ложкових рядів.

https://drive.google.com/file/d/1uxzbOoQLMGFKwc8hNzDWAX9LphkYgg4/view?usp=sharing

      При цій кладці перші два ряди цегли укладають так само, як при однорядній системі перев’язування швів, починаючи поперечникові поряд, а з 3-го по 6-й кладуть ложкові ряди, перекриваючи вертикальні поперечні шви уздовж стіни на 0,5 цегли. У результаті поздовжні вертикальні шви у всіх п’яти ложкових рядах не перекривають. Їх перев’язують тільки шостим поперечниковим рядом або забуточною цеглою, що приводить до неповного дотримання третього правила розрізання кладки. Багаторядна система перев’язування швів вимагає меншого (на 15%) числа покладеної цегли у верстові ряди (а в забутку відповідно більшого), ніж однорядна. Це дозволяє підвищити продуктивність праці мулярів, тому що кладка верстових рядів більш трудомістка, ніж кладка забутки. Крім того, підвищення продуктивності праці досягають за рахунок більшого числа однотипних операцій щодо висоти кладки. Недоліком багаторядної кладки є зниження її несучої здатності в порівнянні з однорядною на 6% і ймовірність випинання верстових рядів, що не мають перев’язування в поперечному напрямку стіни, при веденні кладки взимку внаслідок замерзання розчину у вертикальних поздовжніх швах.

      Трирядна система перев’язування швів є різновидом багаторядної кладки. Виконують її чергуванням одного поперечникового й трьох ложкових рядів, допускаючи при цьому збіг вертикальних швів у трьох суміжних ложкових рядах і перев’язуючи їхньою цеглою четвертого поперечникового ряду https://drive.google.com/file/d/1TT0ml1N21KyzepPhg2DFkmTxEeR9Hfcu/view?usp=sharing

https://drive.google.com/file/d/1JNqvWzn5vB3vmW0PuH3EmUZSVVVK71Xk/view?usp=sharing

      Системи перев’язування швів кладки і міцність кладки: а – однорядна; 6 – багаторядна; в – трирядна;. Незалежно від прийнятої системи перев’язування швів кладку завжди починають і закінчують поперечниковим рядом. Поперечникові ряди прокладають також під опорними частинами балок, прогонів, плит перекриття у виступаючих рядах кладки (карнизах, поясах). З огляду на значення поперечникових рядів для забезпечення перев’язування швів кладки у них використовують тільки цілу цеглу.

      Перегородки з цегли – це класичний варіант відокремлення функціональних зон. Вони відрізняються високою міцністю та можливістю навішувати на них важкі предмети інтер’єру. Частіше за все кладка цегляної перегородки ведеться у пів цегли. Рідше цеглу кладуть на ребро. Для влаштування цегляних перегородок використовують повнотілу або пустотілу цеглу, керамічну чи силікатну. Але необхідно пам’ятати, що силікатна цегла активно вбирає вологу і тому її небажано використовувати у приміщеннях з підвищеною вологістю. Захистити цеглу від дії надмірної вологи допоможуть спеціальні грунтовки. Також необхідно пам’ятати про значну масу цегляних перегородок та обмежену несучу здатність перекриття. Для зменшення ваги перегородки можна використовувати пустотілу цеглу.

https://drive.google.com/file/d/1dpfV_WNpVBYkHKkNdbMtOSSx8KYzYZW7/view?usp=sharing

       Для підвищення міцності цегляної кладки необхідно армувати, закладаючи у шви арматуру діаметром 4 -6 мм або ж використовувати арматурну сітку.

Група № 11. Муляр, штукатур, лицювальник – плиточник.

Урок виробничого навчання

Тема уроку: Бутове та бутобетонне мурування. Бутове мурування стін під лопатку.

      Бутовий камінь (бут) – це великі куски каменю неправильної форми, які одержують за допомогою вибухового методу (рваний бут) із осадових (вапняків, доломітів) або вивержених гірських порід , або плити неправильної форми (постелистий бут або плитняк), що отримують виламуванням з шаруватих порід.

      Для ручного укладання розмір бутового каменю має становити 150-500 мм, маса 10-30 кг, а для механізованої (наприклад, у греблях) маса каменю може досягати кількох тонн.

      Бутова кладка — це кладка з природних каменів неправильної форми, які мають дві приблизно паралельні поверхні (постелі). Для мурування використовують вапняк, піщаник, черепашник, туф, граніт, а також булижний камінь. Камені масою більше 30 кг розколюють на більш дрібні. Цей процес називається плінтування. Одночасно з плінтуванням сколюють гострі кути каменів, підганяючи їх форму під
прямокутний паралелепіпед.

https://drive.google.com/file/d/11jowQ0lCLIDfGlsrpN-nZZnP-q_gUo5O/view?usp=sharing

(Мал.) 1 Інструмент  для  обробки  каменю.  а) кувалда  б) молоток-кулачок.

Для плінтування каменів застосовують прямокутну кувалду (мал. 1, а), а для оброблення – молоток-кулачок (мал. 1, б), яким сколюють гострі кути. Цим же молотком осаджують, розщебенюють бутовий камінь під час мурування.

https://drive.google.com/file/d/1JvBg1uXaESnC1GRQ521ubpeuz9Ghrc9s/view?usp=sharing

      (мал. 2)  ТРАМБІВКИ ДЛЯ УЩІЛЬНЕНЬ КЛАДКИ  а — металева; б — дерев`яна

Трамбівками (мал. 2.) осаджують камені, ущільнюють бутову кладку.
Крім інструментів зазначених на (мал. 1), для мурування бутової кладки застосовують ті ж інструменти, що і для цегляного мурування.

      Під час мурування з бутового  каменю важко досягнути такої акуратної перев’язки, як при муруванні з цегли, тому що камені мають неправильну форму. Тому у верстових рядах і в забутці камені підбирають і розташовують так для забезпечення перев’язки, щоб при зведенні стін  камені можна було б укладати поперемінно: то довгою стороною – ложками (1), то короткою – тичками (2).

https://drive.google.com/file/d/1OCkdVcYy2Q2LDfTzOiMSQIYFzk2DQ2AD/view?usp=sharing

      (мал 3) . Перев’язування кладки з бутового каменю: а – стіни, б-у перетинах стін, в — в кутах, 1 — ложки, 2 – тички

      Отже, в кожному ряді кладки послідовно чергуються тичкові і ложкові камені як у верстах, так і в забутці. У суміжних рядах над тичковими укладають ложкові камені, а над ложковими – тичкові. Таким чином забезпечують перев’язування швів бутової кладки, яка аналогічна ланцюговій перев’язці при муруванні з цегли. Так само розкладають камені у рядах при перетинах (мал. 3, б) і в кутах стін (мал. 3, в). Камені підбирають і підганяють так,  щоб, по можливості, створити однакову висоту в межах 20-25 см і горизонтальність швів. При цьому можна укладати по два-три тонких каменя в одному ряді кладки, а деякі великі камені можуть входити в два суміжних ряди.

      Бутобетонне  мурування. Мурування з природного каменю, втопленого у шар бетону, називається бутобетонним (мал. 1).

https://drive.google.com/file/d/1iED4kQjTz2p_7ZReOGSzGbRtoDH9btzv/view?usp=sharing

      (мал. 1). Бутобетонне мурування: 1 – камені, втоплені в бетонну суміш, 2 – поновлення мурування   після укладення бетону, З -бутовий камінь, 4 – шар бетону.

      Таке мурування ведуть у траншеях зі щільних грунтів або в опалубці. Бутобетонне мурування застосовують коли кладка має товщину понад 40 см.
Спочатку розстеляють шар бетону завтовшки 25 см, потім  втоплюють камені на глибину не менше половини висоти каменів. Між втопленими каменями, а також між каменями і опалубкою, залишають зазор 4-6 см. Поперечний розмір каменів не повинен перевищувати 1/3 ширини зведених конструкцій. Булижний камінь дозволяється використовувати не розколеним. Після втоплювання каменя знов укладають шар бетонної суміші і ущільнюють її вібратором або трамбовками. Далі процес мурування повторяють. Мурування ведуть по всій, довжині захватки. Бетонна суміш для мурування повинна мати рухомість

5-7 см, до того ж крупність щебеню або гравію в ній не повинна перевищувати 3 см.

https://drive.google.com/file/d/1YCl1nQZTqHsiWtihe4qxvrwL83UjumAn/view?usp=sharing

      (мал. 2). Організація праці  при бутобетонному  муруванні: 1 — втеплення   каменю, 2 – контейнер з  каменем, З – баддя, 4 –  бетонна суміш, 5 – опалубка

      Бутобетонне мурування ведуть ланкою “двійка”: один розвантажує цебро або баддю з бетонною сумішшю у кількох точках, щоб зменшити обсяг розрівнювання, другий – втоплює камені (мал. 2). Після завершення ряду мурування допускається перерва в роботі. Після неї робота з укладання бетонної суміші відновлюється. У спекотну погоду бутобетонну кладку для кращого тверднення поливають водою. Кількість каменю в бетоні не повинна перевищувати 50% загального об’єму кладки.

      Організація  робочого  місця  при  бутовому  муруванні  фундаментів.До початку мурування бутових фундаментів заготовляють камені, установлюють ящики для розчину і лотки для подачі каменів і розчину.
 https://drive.google.com/file/d/1tGEJGqu8YIK7NQ07wxl7VzQwcMCvMMyR/view?usp=sharing (мал 1).

      Бутове мурування “під лопатку” (мал.1) виконують горизонтальними рядами товщиною 25 см з підбиранням і приколюванням каменів, розщебенюванням пустот і перев’язуванням швів. Перший, нижній, ряд фундаментів укладають по підготовленій основі насухо з великих постелистих каменів, повернутих постіллю вниз. Щоб камені щільно прилягали до основи, їх осаджують трамбівкою. А далі заповнюють порожнину між ними дрібним каменем або щебенем і заливають пластичним розчином (при осіданні стандартного конусу 13-15 см) до заповнення всіх порожнин між каменями. Далі мурування виконують на розчині рядами, дотримуючись перев’язування швів.https://drive.google.com/file/d/1kzf5XQSdz97rH5cy_ypW3Gpl8chk3_L/view?usp=sharing

      (мал 1.)   БУТОВА КЛАДКА”ПІД ЛОПАТКУ»   1-  верстові ряди ; 2 — маячні камені; 3 — причальний шнур; 4 — забутка.

      Кожний наступний ряд починають з укладання версти (1) (мал. 1). Через кожних 5 м на прямих ділянках стіни укладають на розчин маячні камені (2). По маячних каменях з обох боків кладки натягують причалку (3), по якій у процесі мурування перевіряють горизонтальність рядів і прямолінійність лицьової поверхні стіни або фундаменту. Камені для верстових рядів, підібрані по висоті, спочатку викладують насухо, щоб знайти найбільш стійке положення в кладці. Потім камінь трохи піднімають, настиляють шар розчину товщиною 3-4 см і установлюють камінь остаточно, осаджуючи його молотком. Уклавши версти, приступають до заповнення забутки. Розчин під забутку розстеляють з лишком, щоб при укладанні каменів він витискався у вертикальні шви між каменями. Забутку можна робити з каменів любих розмірів і форми з щільною посадкою (без хитання) на постіль і з дотримуванням перев’язування, через тички з ложками. Для більш щільної посадки камені осаджують трамбівками або молотком. Необхідно слідкувати, щоб камені не стикалися один з одним без розчину, тому що це знижує міцність кладки. Після укладання забутки виконують защебенення кладки, осаджують в розчин слабими ударами молотка щебінь і дрібні камені. Поверхню укладеного ряду кладки вирівнюють, добавляючи розчин тільки в заглиблення між каменями і т.д.
      Мурування “під скобу” — різновидність мурування “під лопатку”, і її виконують із каменів однакової висоти (по шаблону). Таке мурування застосовують для зведення простінків і стовпів.

https://drive.google.com/file/d/1fGeioIWq_6cVUXO7YXdSjjjzFYQeRMYX/view?usp=sharing

(мал 2)  КЛАДКА “ПІД СКОБУ”  1 — камені, підібрані для верстового ряду; 2 — шаблон; 3 – верстові ряди; 4 — причальний шнур.

Мурування з приколюванням лицьової поверхні (мал. 3 ) – також різновидність мурування “під лопатку” або “під скобу”. При виконанні цього мурування нерівності на лицьовій поверхні каменів зовнішньої версти сколюють і використовують для мурування стін, підвалів і стовпів. https://drive.google.com/file/d/1yA8WKlLd8M4kdEFcicFdvb-xJDwBBzA3/view?usp=sharing

(мал. 3)   КЛАДКА З ПРИКОЛЮВАННЯМ ЛИЦЬОВОЇ ВЕРСТИ  1 —камені з обробленою лицьовою стороною; 2 — причалювання; 3 — ряди каменя з обробленою поверхнею; 4 — підлога  підвалу.

Мурування в опалубці способом “під лопатку” виконують для одержання гладкої поверхні обох сторін стін.

Бутове мурування “під заливку” виконується із рваного бутового каменю або булижного каменю, не підбираючи їх і не викладуючи верстових рядів. Мурування зводять в опалубці, яку встановлюють у траншеях (мал. 1). Якщо ґрунт щільний, то при глибині до 1,25 м можна мурувати і без опалубки, врозпір зі стінками траншей.https://drive.google.com/file/d/1SHG-hKYm4ehX85p8azopDN1Zu0vaGk1V/view?usp=sharing


Коментарі закриті.

Профтехосвіта

АДРЕСА ЛІЦЕЮ:
80316 м. Рава-Руська,
вул. 1-го Листопада, 6
Тел: 43-149
Email: rrlicey@ukr.net