Профтехосвіта
  • slides
  • slides
  • slides
  • slides

Накидання, намазування, затирання розчину

Гр. №01 Муляр, штукатур

Урок виробничого навчання

Тема уроку:  Накидання розчину

http://dpl.in.ua/images/Files/metodycnarobota/merged-1.pdf

Накидання розчину здійснюють штукатурною соколом, штукатурним ковшем і совком. Штукатурною лопаткою з сокола.  Нанесення розчину на стелю способом: через голову; б — над собою; в — від себе  Накидання штукатурно розчину кельмою з сокола на стіну лопаткою з сокола накидають розчин на стіни, стелі, карнизи та інші елементи опорядження. Накидають розчин на стелю через голову, над собою і від себе. Для накидання розчину на стіну кельмою з сокола, штукатур стає біля ящика і, спираючи на нього сокіл, який тримає в лівій руці, кельмою набирає розчин. Після цього він відступає до місця штукатурення, трохи нахиляє сокіл до стіни і різними рухами кельми, яку він тримає в правій руці, перекидає весь розчин на поверхню. Кельмою слід працювати так, щоб розчин не спадав з неї і не відскакував від поверхні, яку штукатурять. Протяжність руху кидка залежать від відстані між поверхнею та рівнем плечей штукатура. Кидати розчин на стіну можна рухом кельми зліва направо або справа на ліво. Більш продуктивний спосібнакидання розчину кельмою безпосередньо з ящика. З цією метою на робочому місці встановлюють ящик з розчином на такій відстані від поверхні, що підлягає штукатуренню, щоб рухами кельми від ящика можна було накидати на неї розчин. Для цього краще застосовувати пересувні ящики невеликої місткості. Значно підвищується продуктивність праці й зменшується витрата розчину при накиданні набризку ковшем . За один рух ковшем залежно від його об’єму можна накинути на поверхню до 1,5л розчину  ЄіЛ.  Накидання штукатурного розчину кельмою безпосередньо з ящика Роботу виконують так. На відстані 1… 1,2м від стіни встановлюють ящик з розчином. Взявши в руки ківш, набирають у нього розчин і сильним правильним стіні рухом зверху в низ накидають його на поверхню так, щоб поверхні утворився тонкий Ч Накидання штукатурного рівномірний шар. розчину ковшем Штукатурним ковшем можна накидати розчин на поверхні всіх видів. Совком з рухомою ручкою розчин накидають на стіни в основному від рівня подлоги до рівня плеча штукатура.

https://drive.google.com/file/d/1yMeFb8K2fhPGN1IvmB-9ckSynHR45xyg/view?usp=sharing

Тема уроку:    Намазування розчину

Намазування розчину на поверхню здійснюють звичайно соколом, штукатурною лопаткою (кельмою) з сокола та напівтерком. Соколом намазують на стіни та стелі шари грунту і накривки; набрезк намазувати соколом не можна. Під час намазування розчину на стіну сокіл пересовують з низу в гору, а при намазуванні на стелю рухом на себе. Узявши сокіл в ліву руку, на нього кельмою покладають певну кількість розчину і з ящика. Після цього приставляють сокіл під кутом до поверхні так, щоб верхній бік його був на відстані 5… 10 см від поверхні, а нижній на відстані, що дорівнює товщинні шару грунту. Притиснути цей бік сокола кельмою, його пересувають уздовж поверхні, поступово зменшуючи кут нахилу сокола.

Урок виробничого навчання

Тема уроку:    Затирання і загладжування накривних шарів.

 Після розрівнювання накривки її потрібно затерти за допомогою терки. Затирають накривку дерев’яною теркою, (що складається з полотна розміром 12 х 19 см і змінної ручки), полотно якої може бути оббито фетровими чи повстяними прокладками, або терками з фторопласту, пінопласту. Затирають штукатурку послідовно вкругову та врозгін (рис.) Вкругову накри вку затирають рухами терки проти ходу годинникової стрілки. При цьому ребром терки зрізують горбики, а полотно переміщує розчин по поверхні, замовлюючи ним заглиблення й однаковою ущільнюючи накривку. Виконавши затирання 1-1,5 м кв накривши вкругову, відразу затирають її врозгін – прямолінійним рухом, з низу в гору і зверху в низ. Загладжують накривку гладилками, що мають форму напівтерків. Застосовують дерев’яні, оббиті листовою гумою, металеві та пластмасові гладилки. Загладжують накривку відразу після її розрівнювання звичайними напівтерками у двох напрямках: на стінах спочатку у вертикальному порядку, а потім у горизонтальному; на стелі – спочатку поперек напрямку світлових променів.

https://drive.google.com/file/d/13eqyzIIfk622LouSqW6L_dZ_FE9c06zy/view?usp=sharing

ОХОРОНА ПРАЦІ

При нанесенні розчину ковшем на поверхню стіни способом „зліва направо” ви повинні дотримуватись таких правил безпеки: – працювати в спеціальному одязі з покритою головою: – працювати справним інструментом, ручки інструменту повинні бути добре оброблені, пошліфовані і міцно з’єднані з інструментом; – перед роботою руки слід змастити захисними кремами чи пастами; – категорично забороняється брати розчин руками; – при роботі з вапняними розчинами потрібно працювати в рукавицях; – постійно слідкувати щоб ручка ковша і руки були сухі; – не робити ковшем кидків з великою силою, бо при цьому краплини розчину, які відлітають від стіни, можуть попасти в очі. – при роботі з столів-помостів потрібно їх встановлювати надійно. Це перший урок, коли ми вивчаємо нанесення розчину ковшем і учні часто допускають помилки при роботі. Найчастіше виконують рух ковшем, як штукатурною лопаткою. При роботі слідкуйте за своїм робочим місцем, щоб воно було в належному стані, бережіть інструмент і економно витрачайте розчин.

Тема уроку:    Затирання штукатурки

  • Затирають накривку дерев’яною теркою послідовно вкругову та врозгін.
  • При затиранні вкругову терку беруть правою рукою, притискують полотно до поверхні штукатурки і виконують ним кругові рухи, спрямовані проти годинникової стрілки.
  • При цьому ребром терки зрізують горбики, а полотно переміщує розчин по поверхні, заповнюючи ним заглиблення й одночасно ущільнюючи накривку.
  • Затирання штукатурки врозгін виконують як самостійний вид затирання або відразу після кругового затирання, виправляючи його сліди.
  • Після затирання врозгін на поверхні не повинно бути виїмок, подряпин, незатертих  місць.
  •  

https://drive.google.com/file/d/1fKp5O8Alk2U2S5oWKdsywusNSrFgABh3/view?usp=sharing

Тема уроку:   Опорядження кутів.

Нанесений підготовчий шар штукатурки у внутрішніх або зовнішніх кутах розрівнюють звичайним півтерком або дерев’яними чи металевими кутовими півтерками. Опорядження кута звичайним півтерком потребує від штукатура високої майстерності, але виконані таким способом кути здебільшого не відповідають технічним вимогам. Тому для цієї роботи найкраще застосовувати кутові півтерки з відповідним профілем кута. Форма і довжина такого півтерка дають змогу зробити кут правильної форми. Затирання кутів дуже трудомісткий процес і потребує від штукатура майстерності. Щоб під час затирання кутів на поверхні не залишалось подряпин від великих зернин піску, виконувати кути слід розчинами, приготовленими на просіяному дрібнозернистому піску з розмірами зерен до 1,2 мм.

Затираючи кут, півтерок трохи притискують і пересувають послідовно вниз і вгору (рис. ). При цьому стежать, щоб кут не мав відхилень від вертикалі. Якщо при обробці кута в деяких місцях залишаються вибоїни та пустоти, то їх додатково закидають розчином і продовжують затирати півтерком до утворення рівних поверхонь.

https://drive.google.com/file/d/1bCPfPOqGOrmS6VDkZ8iYoHwC0y6t5iE-/view?usp=sharing

Затирання кутовими тетерками кутів:

а — внутрішнього, б — зовнішнього

Щоб поштукатурені зовнішні кути швидко не оббивались, у них зрізають закруглену або плоску фаску. По всій довжині кута фаска має бути однакової ширини. Затирають фаску півтерком після закінчення обробки кута. Для цього півтерок прикладають до кута, трохи натискують на нього і пересувають вниз та вгору. Крім того, кут з фаскою можна утворити відразу під час розрівнювання нанесеного на поверхню шару грунту, якщо його обробляти фасонним кутовим півтерком.

Під час штукатурення прямокутних стовпів і колон можна правильно обробити кути і без застосування кутових півтерків. Для цього до початку штукатурення колони на її гранях закріплюють прямі рейки так, щоб вони з протилежних боків попарно виступали за площини колони на товщину підготовчого шару штукатурки (рис., а). Вертикальність рейок перевіряють виском і закріплюють їх затискачами або «приморожують» гіпсовим розчином. На площини колони між рейками, що виступають, накидають розчин і відразу розрівнюють його правилом (або півтерком), яке пересувають знизу вгору по цих рейках. Коли нанесений шар штукатурки частково затвердне, рейки знімають і переставляють на поштукатурені поверхні колони так, щоб вони виступали тепер за площини двох інших боків (рис. , б). На ці площини також накидають розчин і розрівнюють його правилом. Після цього рейки знімають, місця, пошкоджені затискачами, підмазують розчином і остаточно затирають колону малим півтерком або терками. Після штукатурення стелі й стін у місцях їх стикання замість прямих кутів часто роблять галтелі (ви-кружки), тобто надають їм дугоподібної форми, їх можна виконувати від руки або витягувати шаблонами. Для цього у відповідні кути накидають кількома прийомами розчин і розрівнюють його коротким вузьким півтерком . Півтерок переміщують спіралеподібними рухами на себе та від себе доти, доки не утвориться галтель потрібного профілю. Остаточно обробляють галтелі галтельною теркою, пересуваючи її вздовж галтелі, а у разі потреби — впоперек. З цією самою метою можна користуватись плоскою вузькою теркою, протилежні короткі боки якої підрізані під гострим кутом.

https://drive.google.com/file/d/1IZPb70PS4ON21nE_xliSf73-uw0S6-q2/view?usp=sharing

 Послідовність штукатурення площин прямокутної колони:

а — перших двох; б — двох інших

https://drive.google.com/file/d/1hw9t5lp5thajW5wvTjUuilOntRD1jvnN/view?usp=sharing

Тема уроку:  Оштукатурювання віконних та дверних прорізів

До елементів віконного або дверного прорізу, які підлягають штукатуренню, належать укоси, заглушини та злив (рис. ). Укоси бувають зовнішні та внутрішні, які в свою чергу поділяють на верхні і бокові. Нижній зовнішній укіс — злив призначений для відведення дощової води від віконного блока. На місце нижнього внутрішнього укосу вставляють дерев’яний, скляний, азбестоцементний чи бетонний підвіконник.

Якщо подвійні (літні і зимові) вікна закріплені в окремих коробках, то між ними залишаються ділянки-заглушини, що також підлягають штукатуренню. Заглушини бувають верхні, бокові та нижні.

До початку штукатурення внутрішніх укосів перевіряють міцність закріплення та вертикальність коробки. Якщо вона встановлена правильно, то порожнини між коробкою і стіною заповнюють теплоізоляційним матеріалом: шлаковатою, паклею, змоченою в гіпсовому або глиняному розчині, будівельною повстю тощо. Іноді дуже товсті укоси (особливо верхні) армують, тобто натягують дріт по цвяхах, забитих у стіну до штукатурення так, щоб їхні головки не виходили за межі підготовчого штукатурного шару.

До початку штукатурення укосів встановлюють підвіконну дошку: дерев’яну — на вапняно-гіпсовому розчині, а скляну чи бетонну — на цементному. Місце, де буде встановлена дошка, очищають від пилу і будівельного сміття, а потім змочують водою. Встановлена дошка повинна мати похил до підлоги 1—2°. Правильне положення дошки фіксують дерев’яними клинками або кусочками цегли, які підкладають до нанесення розчину. Вивірену дошку знімають і на це місце накладають розчин •рик, щоб він трохи виступав за рівень клинків. На цей розчин кладуть дошку і притискують її до клинків. Залишок розчину, що виступив з-під дошки, знімають кельмою до рівня стіни, а це місце затирають.

https://drive.google.com/file/d/1RTikHHL3vxesAjl89mcRv-3ALSG3D5WQ/view?usp=sharing

 Елементи віконного прорізу:

1 — злив; 2 — нижня заглушнна, 3 — зовнішній боковий укіс; 4 — віконні коробки; 5 — бокова заглушина, 6 — внутрішній боковий укіс, 7 — підвіконник

Після цього на стіні по периметру прорізу прикріплюють напрямні рейки, по яких під час розрівнювання розчину пересуватимуть спеціальні малки. Рейки прикріплюють до поверхні затискачами, прибивають цвяхами або «приморожують» гіпсовим розчином. Спочатку закріплюють верхню рейку, перевіряючи рівнем її горизонтальність. Ця рейка також повинна бути паралельна верхньому бруску коробки.

Площини укосів завжди роблять під тупим кутом до поверхні стіни. Розмір кута для верхнього і бокових укосів прорізу має бути однаковим. Місце закріплення бокових напрямних рейок щодо коробки віконного блока визначають за допомогою дерев’яного кутника . Це роблять так. Заклавши кутник 1 (рис. ) у чверть коробки 2, реєчкою 8 визначають відстань між лінійкою кутника і верхньою напрямною рейкою 7. Затиснувши рукою реєчку в місці перетину її з кутником, реєчку і кутник віднімають від коробки і реєчку міцно прибивають до кутника. Користуючись цим пристроєм, визначають відстань від вертикальних брусків коробки до бокових напрямних рейок, які закріплюють на стіні. Вертикальність бокових рейок перевіряють виском.

https://drive.google.com/file/d/1VjzJWBFsin3RKVAb4XmuEHLHZ1KNSUiG/view?usp=sharing

 Пристрої для встановлення кута укосу.

а—дерев’яний кутник, б—металевий кутник

Встановлення кута укосу за допомогою кутника

1—дерев’яний кутник 2 — коробка, 3 — теплоізоляційний шар 4 — стіна, 5—шар штукатурки на стіні 6 — рейкотримач, 7 — рейка, 8 — реєчка., 9 — укіс із штукатурного розчину

https://drive.google.com/file/d/1jcXuzn83eYtn_hBqWvMBsRQwe819SLt4/view?usp=sharing

Малки, які застосовують для розрівнювання розчину при штукатуренні:

а — укосів, б— бокових і верхньої заглушин, в — нижньої заглушини, г — зливу

Замість дерев’яного кутника можна користуватись металевим (рис. , б), пластинка якого може бути пересунена на потрібну відстань і закріплена спеціальним гвинтом.

Штукатурять внутрішні укоси здебільшого розчином такого самого складу, як і стіни. Під час штукатурення стін вапняним розчином укоси штукатурять вапняно-гіпсовим розчином, щоб збільшити їхню міцність. Розчин накидають кельмою з сокола. Нанесений шар розрівнюють спеціальною малкою (рис. , а), яку прикладають так, щоб один кінець її пересувався вздовж чверті коробки, а другий — по напрямній рейці. На вертикальних укосах малку пересувають знизу вгору. Коли розчин частково затвердне, рейки знімають, а місця, пошкоджені затискачами, підмазують і затирають.

Заглушини штукатурять вапняно-цементним або цементним розчином. На верхній і бокових заглушинах нанесений розчин розрівнюють прямокутною малкою (рис. , б), пересуваючи її вздовж двох коробок. У нижню заглушину стікає конденсована на вікні вода, тому для оберігання віконних рам від гниття заглушину роблять жолобчастою (див. рис.). Нижню заглушину штукатурять цементним розчином, розрівнюючи його спеціальною фігурною малкою (рис. , в), яку пересувають по нижніх брусках коробки. Коли розрівняний розчин частково затвердне, поверхню залізнять, тобто створюють на ній рівний і водонепроникний шар. З цією метою на свіжу штукатурку насипають шар сухого цементу завтовшки 2—3 мм і відразу розгладжують і ущільнюють його галтельною теркою, оббитою жерстю, а де можна — відрізачкою.

Зовнішні укоси і злив штукатурять цементним або цементно-вапняним розчином. Під час штукатурення зливу до зовнішнього підвіконника прибивають напрямну рейку. Горизонтальність рейки перевіряють рівнем. Нанесений розчин розрівнюють спеціальною малкою (рис. , г), прикладаючи її так, щоб один кінець пересувався вздовж коробки, а другий — по напрямній рейці. Після розрівнювання злив залізнять так само, як і нижні заглушини.

На деяких будівництвах застосовують збірні укоси та заглушини, відлиті з розчину в централізованій майстерні. Деталі укосів та заглушив відливають у спеціальних дерев’яних або металевих формах і доставляють на будівельний об’єкт. Деталі встановлюють на місце, використовуючи відповідний розчин за заздалегідь встановленими марками. Розчину накидають стільки, щоб він виступав над рівнем марок. Тоді притиснутий укіс по всій поверхні зчепиться з розчином і буде міцно триматись. Спочатку встановлюють бокові укоси, потім верхній, а при встановленні заглушин — спочатку верхню, а потім бокові і нижню.

ОХОРОНА ПРАЦІ

При нанесенні розчину ковшем на поверхню стіни способом „зліва направо” ви повинні дотримуватись таких правил безпеки: – працювати в спеціальному одязі з покритою головою: – працювати справним інструментом, ручки інструменту повинні бу ти добре оброблені, пошліфовані і міцно з’єднані з інструментом; – перед роботою руки слід змастити захисними кремами чи пастами; – категорично забороняється брати розчин руками; – при роботі з вапняними розчинами потрібно працювати в рукавицях; – постійно слідкувати щоб ручка ковша і руки були сухі; – не робити ковшем кидків з великою силою, бо при цьому краплини розчину, які відлітають від стіни, можуть попасти в очі. – при роботі з столів-помостів потрібно їх встановлювати надійно. Це перший урок, коли ми вивчаємо нанесення розчину ковшем і учні часто допускають помилки при роботі. Найчастіше виконують рух ковшем, як штукатурною лопаткою. Отже, коли будете тренуватись, пам’ятайте, що рух ковшем відрізняється від руху штукатурною лопаткою. При роботі слідкуйте за своїм робочим місцем, щоб воно було в належному стані, бережіть інструмент і економно витрачайте розчин.


Коментарі закриті.

Профтехосвіта

АДРЕСА ЛІЦЕЮ:
80316 м. Рава-Руська,
вул. 1-го Листопада, 6
Тел: 43-149
Email: rrlicey@ukr.net