Профтехосвіта
  • slides
  • slides
  • slides
  • slides

Образ панни – утілення ідеї вічної жіночності й краси в новелі В.Винниченка «Момент»

Дюмен О. В.       Завдання з української літератури для учнів гр.№№ 12

(згідно розкладу 18.05 22.05)

         18.05.2020 р.

Тема. Образ панни – утілення ідеї вічної жіночності й краси в новелі В.Винниченка «Момент». Імпресіонізм твору.

Підручник: О. Авраменко. Українська література. 10 клас. Рівень стандарту.

http://files.pidruchnyk.com.ua/uploads/book/10-klas-ukrajinska-literatura-avramenko-2018.pdf

Завдання:

  1. Опрацювати навчальний матеріал підручника на стор. 202 – 203.
  2. Виписати визначення імпресіонізму.
  3. Написати характеристику образу панни (Мусі), використовуючи цитати з новели В. Винниченка «Момент».

20.05.2020 р.

Тема. Альманах “З-над хмар і з долин”. Угруповання “Молода муза”. “Нова” драма на межі століть.

„Молода муза” — літературне угруповання українських письменників, діяло у Львові протягом 1906-1909 рр. як клуб літераторів. До „Молодої музи” належали В. Бирчак, П. Карманський, Б. Лепкий, О. Луцький, В. Пачовський,  С. Твердохліб, С. Чарнецький, М. Яцків. Близькими до цієї групи були такі письменники, як Ф. Коковський, М. Рудницький, О. Туринський, композитор  С. Людкевич, скульптор М. Паращук, маляр І. Северин.

1907 р.— маніфест групи галицьких письменників „Молода муза” спрямований проти реалізму в літературі та національного волюнтаризму. Більшість модерністів групувалася навколо журналу „Світ” (1906-1907 рр.) та часопису „Будучність” (1909 р.). Пізніше об’єдналися навколо львівського часопису „Молода муза” (П. Карманський, В. Пачовський, Б. Лепкий, С. Твердохліб,     М. Яцків). Маніфест 1907 року пропагував аполітизм, чисте мистецтво, утечу від життя, культ підсвідомого. „Молодомузівці” запровадили й активно експлуатували деякі нові теми: утечу від життя, оспівування смерті, самотності, зображення нічного життя великих міст, артистичної богеми, культ підсвідомих видінь, які не були новими для європейської літератури, однак в українській літературі ще не прозвучали з достатньою силою. У зв’язку із цим частину їхнього дискурсу становив інтерес до французького символізму й зокрема перекладів Бодлера. Однак поезія „молодомузівців” так і не виробила нової мови для вияву нових почуттів. Вона застосувала старі слова, стару метрику, старі, часто фольклорні кліше. „Молода муза” не мала концептуальної естетичної програми й відповідно солідного теоретичного дискурсу. Вони представлені кількома відомими заявами, серед яких стаття Остапа луцького в газеті „Діло” 17 листопада 1907 p., яку Франко у своєму коментарі назвав „Маніфестом „Молодої музи”. Як відзначала С. Павличко, „у теоретичному сенсі цей дискурс був досить кволим. „Молодомузівці” усвідомлювали проблему, але не змогли не тільки її вирішити, але й сформулювати коректно своє завдання. Вони передовсім заперечували народницьку традицію та її відповідне літературне втілення — реалізм. „Молодомузівці” досить чітко орієнтувалися на Захід, бо саме звідти приходили, а не виростали на рідному ґрунті нові художні ідеї”. Група навколо журналу „Українська хата” (19091914 рр.), зокрема М. Сріблянський, М. Євшан, А. Товкачевський, Г. Чупринка, П. Богацький, пропагували культ сильної особистості, роздвоєної душі, настроєності, крайнього індивідуалізму. Якщо „молодомузівці” спромоглися лише позначити певні координати нового модерного дискурсу й нової філософії мистецтва, то розвинули їх Микола Євшан та його колеги з київського журналу „Українська хата” (1909-1914 рр.). Ніцшеанство лягло в основу дискурсу „хатян”. Завдання журналу — принести „помочі і світла в темну українську хату”. Засновники журналу прагнули розширити рамки української культури, модернізувати її, головним об’єктом їхньої критики було „старе” народництво або українофільство в усіх його політичних та мистецьких виявах. Головний опонент „хатян” — народницька критика, представлена газетою „Рада”, її постійним автором Сергієм Єфремовим. Усупереч назві „Хату” цікавило місто, її настанови були принципово анти народницькими. Тут друкувалися поезія й проза „модерністів”, передовсім поетів „Молодої музи”, а також „модерністів” російської України — Миколи Вороного, Олександра Олеся, Миколи Філянського та ін. Загалом усі, чия творчість була позначена естетичними інтересами, потрапляли в річище літературних зацікавлень журналу (Володимир Винниченко, Ольга Кобилянська, Михайль Семенко, Гнат Хоткевич, а також дебютанти часопису Павло Тичина, Максим Рильський, Володимир Свідзінський). Редактори журналу свою критику головним чином розгортали на засадах естетики. „Головне не про що писати, а як писати”,— уважав М. Сріблянський. Головне не література (результат), а творчість (процес), у якій на перше місце висуваються індивідуальність митця та його психологія.

„З-над хмар і з долин” — літературно-художній альманах. Упорядкував і видав М. Вороний 1903 р. в Одесі. У листі до М. Коцюбинського від 13 липня 1901 р. та в зверненні до письменників М. Вороний виклав програму альманаху. Відверто виявивши симпатії „до новіших течій у літературах європейських”, він зазнав гострої критики з боку за відхід від дійсності у сферу „чистого мистецтва”. Найбільш толерантно висловив свою незгоду з декларованими               М. Вороним програмними цілями І. Франко в поетичному посланні „Миколі Вороному”, яке разом з відповіддю „Іванові Франкові” опубліковане в альманасі. М. Вороний спростував приписувану йому пропаганду гасла „мистецтва для мистецтва”, наголошуючи на потребі осучаснення української літератури, бажанні не обмежувати сферу творчої свободи письменника. Виступаючи за розширення тематичних меж літератури, за пошук нових тем і художніх засобів виразності, він закликав до модернізації української літератури.

Завдання:

1. Зробити конспект теми.

2. Прочитати поетичні твори „молодомузівців”:

– П. Карманський „Мені не жаль”

– В. Пачовський „Дрожаннє душі”

– Б. Лепкий „Минеться ніч, розвієсь тьма”

3. Зробити письмовий аналіз твору представника „Молодої музи” (на вибір учня).

21.05.2020 р.

Тема. Життя і творчість Лесі Українки. Драматична спадщина. Роль родини, культурного оточення й самоосвіти у формуванні світобачення письменниці.

Підручник: О. Авраменко. Українська література. 10 клас. Рівень стандарту.

http://files.pidruchnyk.com.ua/uploads/book/10-klas-ukrajinska-literatura-avramenko-2018.pdf

Завдання:

1. Переглянути документальний фільм « Леся Українка» https://www.youtube.com/watch?v=v6mrp1jrGqY

2. Прочитати  навчальний матеріал на стор. 205 – 217.

3. Зробити хронологічну таблицю біографії Лесі Українки.

22.05.2020 р.

Тема. Збірка поезій Лесі Українки «На крилах пісень», її висока оцінка Іваном Франком. Основні цикли поезій.

Підручник: О. Авраменко. Українська література. 10 клас. Рівень стандарту.

http://files.pidruchnyk.com.ua/uploads/book/10-klas-ukrajinska-literatura-avramenko-2018.pdf

Завдання:

  1. Прочитати навчальний матеріал підручника на стор. 212.
  2. Ознайомитися зі змістом та структурою збірки Лесі Українки «На крилах пісень» https://onlyart.org.ua/ukrainian-poets/lesya-ukrayinka/lesya-ukrayinka-na-krylah-pisen/.
  3. Прочитати статтю І. Франка «ЛЕСЯ УКРАЇНКА».

https://library.vspu.edu.ua/polki/franko/statti/Lesia_Ukrainka.pdf

  • Прокоментувати слова І. Франка про «м’яке жіноче серце» Лесі Українки, підтвердивши або спростувавши це судження конкретними прикладами з її творчості (письмово).

Коментарі закриті.

Профтехосвіта

АДРЕСА ЛІЦЕЮ:
80316 м. Рава-Руська,
вул. 1-го Листопада, 6
Тел: 43-149
Email: rrlicey@ukr.net