Профтехосвіта
  • slides
  • slides
  • slides
  • slides

«Ой, Андрію, даруй нам надію»

Свято організували та провели учні групи №25 (класний керівник Солтис М.Я., майстер в/н Доліновська Т.Я),№02 та № 04 (майстри в/н Грицак О.А., Мелян Н.М.)

Ведучі вечорниць Тетяна Назарко та Максим Бакай (учні групи №25, кухарі; кондитери) розповіли історію свята, пригадали стародавню християнську легенду про апостола Андрія Первозванного.

Господиня свята (Білець Ірина, група №02, офіціант; бармен) дозволила «онучці» (Кожушко Наталі, група №15, кухар; кондитер) запросити дівчат на вечорниці. І почалося справжнє дійство, невід’ємною частиною якого стало ворожіння. Дівчата хотіли дізнатися, що їх чекає у майбутньому: хто перший заміж вийде, ким буде їх суджений, яке ім’я матиме, чи щасливим буде їхнє життя.

171A9615

Ворожіння додало дійству казково-містичної атмосфери.

Андріївські вечорниці пройшли весело. Усі присутні отримали незабутні враження від жартівливих пісень у виконанні Зубінської Марії, Ушенко Вікторії, Бакая Миколи (учні групи №25), Пасічник Діани (група №15), Дзюньки Богдана, Лози Михайла (учні групи №12). Чарували глядачів своїм співом хлопці й дівчата груп №25, 02,14, 15(художній керівник Луцик В.Б.).

«На вечорниці заходили іноді і молодиці», – продовжує  свято ведуча. А на сцені – учні групи №15 Котик Ірина та Климко Леся, які майстерно виконали роль сварливих сусідок у інсценівці «Дві куми».

171A9650

Потішили присутніх жартами хлопці групи №25 Демедюк Віталій, Шумило Юрій, Бакай Микола.

Важливим на вечорницях був обряд кусання Калити.

У небо, калита, у небо.

А ти, сонечко, підіймись.

Ми калиту чіпляємо,

На місяць поглядаємо,

Свою долю й радість закликаємо.

Пан Калитинський  притримує Калиту, а пан Коцюбинський (Забронський Олександр, Баран Богдан – учні групи №02) і всі хлопці, учасники свята, намагаються вкусити її. Вдається це найкмітливішому.

Народне повір’я говорить: якщо в цей день з’їсти шматок Калити, то весь рік і все життя будете здоровими та щасливими.

А які вечорниці без колядок! «Нова радість стала», «Коляда лине», «Темненька нічка»…Зала наповнюється чарівним, святковим настроєм.

Ведучі вітають усіх Андріїв з днем Ангела,  з  наступаючими святами, а дівчата – частують гостей пампухами.

І не важливо скільки нам років, у якому столітті живемо, головне, що ми поважаємо українські звичаї та традиції. І ніхто не скаже,що це старомодно, це актуально завжди!

171A9703

                                                                             Солтис Мирослава Ярославівна,

                                                                             класний керівник групи № 25     

Андріївські вечорниці

 

Мета: поглибити знання учнів про звичаї, традиції українського народу, використовуючи елементи сучасності; виховувати інтерес до вивчення минулого, любов і повагу до народної пісні, народної творчості, до України; патріотичні почуття; прагнення зберегти народні звичаї та традиції; розвивати творчі здібності, артистичність учнів

Обладнання: українська хата, стіл, накритий скатертиною, українські страви;  учасники свята – у вишиванках.

На екрані напис – Андріївські вечорниці, далі – картинки про Андрія Первозванного.

 

Ведуча 1. Доброго дня дорогі друзі! Щиро вітаємо вас на Андріївських вечорницях.

 

Ведучий 2. З давніх-давен линули по світу добрі слова про Україну, про щирий і працьовитий народ. Наша Україна славиться традиційними святами та обрядами. Кожен, хто не черствіє душею, хто сповнений любові, доброти до української спадщини повертається до традицій свого народу.

 

Ведучий 1. Пізнати історію рідного краю допомагають нам мелодійні пісні, цікаві звичаї, традиції. І сьогодні ми з вами через призму сучасності поглянемо на минуле, щоб відчути красу і поезію давніх звичаїв і обрядів, станемо учасниками одного з чудових свят української молоді.

 

Ведучий 2. Серед осінньо-зимових свят, мабуть, найцікавіше – день Андрія Первозванного. До прийняття християнства свято називали Калитою. За стародавньою християнською легендою апостол Андрій Первозванний проповідував християнство в Царгороді, на побережжі Чорного моря та околицях Києва. Одного разу, вставши вранці, сказав до учнів, що були з ним: «Чи ви бачите ці гори? На цих горах засяє ласка Божа і буде великий город, і Бог збудує багато церков». Поблагословив своїх учнів і поставив хрест, і помолившись Богові, зійшов із цієї гори, де опісля був Київ. Апостол Андрій був першим учнем Христа і тому отримав ім’я Первозванний. На честь Андрія Первозванного і з’явилося свято.

 

Ведучий 1. Свято Андрія користується популярністю серед молоді в усіх регіонах. Його відзначають 13-го грудня. Завжди за традицією цього дня вся молодь збирається на незвичні вечорниці, щоб не тільки гарно провести свій час, а ще й повеселитися, поспівати, поколядувати, спекти калиту та наварити вареників.

 

Ведучий 2. Та є в цьому святі ще дещо неймовірне, чарівне та містичне, адже саме на Андрія дівчата можуть зазирнути у майбутнє та дізнатись, як складеться їх доля.

 

Ведучий 1. А хлопці, навпаки, бешкетують, бо така їх вдача в цей день, заважати ворожінню та розважати дівчат. Це єдина ніч протягом року, коли прощаються різні парубочі жарти та витівки.

 

Ведучий 2. А дівочі ворожіння добрі, вони не несуть у собі нічого лихого: ніяких заклинань, ніяких чар; вони чисті, адже люди у природи просять кращої долі, прагнуть дізнатися, що їх чекає у майбутньому.

 

Ведучий 1. Українські вечорниці.

Починаєм у цей час!

Хай веселий сміх іскриться

В серці кожного із нас!

Хай дзвінке вкраїнське слово

Пружно рветься в небеса!

Наша пісня пречудова

Хай ніколи не згаса!

Обійдіть весь світ безмежний

І скажіть, в якій країні

Так зберігся скарб пісенний

Як у нас на Україні!

 (На екрані картина українського села у зимову пору, чути звук хуртовини, сміх, колядки)

 (Бабуся вносить глечика, ставить на стіл, онучка крутиться біля дзеркала     

 

Бабуся. Ой, моя ж ти зіронько, а гарна яка!!! Я на тебе як дивлюся, то й себе молодою згадую.

 

Онучка. Бабуню, та чого ви! Ви в мене така молода! Я хочу сказати, що ви в мене найкраща та найдобріша!

 

Бабуся. Ой, ой, я знаю, чого ти сьогодні така мила, і не проси, не дозволю вам у моїй хаті вечорниці справляти!

 

Онучка. Ну бабусечко, бабунечко, ну ріднесенька, позволь.

 

Бабуся. Ну добре! Телефонуй, нехай дівчата приходять! Ох і молодь, кого хочуть вмовлять!

(Онучка телефонує подругам. Входять дівчата і починають співати…  

Пісня «На вигоні»)                

 

1дівчина. Доброго вечора у вашій хаті! Чули ми, що тут на вечорницях можна побувати.

 

Бабуся. Ласкаво просимо! Ой, які ж ви гарні всі! Де ж таке вбрання знайшли?

 

Онучка.  А вбрання ми скрізь шукали, по Інтернету купували.

 

Бабуся. Ой, смішні ви дівчатонька, в Інтернеті купували… Ми раніше всі собі самі вишивали.

 

2 дівчина. Ми теж вміємо вишивати.

 

1 дівчина. Я вишила рушник, простелю його на щастя, на долю.

 

2 дівчина. А я милому сорочку вишиваю

 

3 дівчина. Годі вже вам хвалитись. Дівчата, що ж ми будемо робити? Ми ж не вміємо пекти калити.

 

Бабуся. Та не журіться дівчатонька, я вас навчу тісто на калиту місити, і вареники смачні ліпити. (Починає місити тісто на фоні веселої музики)

 

Бабуся. От і все, нехай тісто підходить.

 

4дівчина. А я з самого ранку очі фарбувала, черевики гарні обирала.

 

5дівчина. А я коси заплітала, в журналах зачіску шукала.

 

6дівчина. От проблеми! Цікаво, а як раніше дівчата збирались на вечорниці.

 

Онучка. А й справді, у них ні журналів, ні Інтернету, ні телефонів, ані косметики не було.

 

2 дівчина. Та в них і світла не було. Як би ж можна було зазирнути у минуле, хоч краєчком ока підглянути.

 

Бабуся. Та чого ж, сьогодні такий день, що все можна побачити. Мені ще моя бабуся розповідала, що часто на вечорницях знайомилися хлопці з дівчатами, а потім на весіллі гуляло все село! Бо коли парубок погляне в очі дівчині, то закохується на все життя. А дівчата на вечорницях хлопців чарували.

 

Онучка. Бабуню! А навчіть нас ворожити! Бо не можу я без Василя свого коханого жити.

 

Бабуся. Давайте, дівчатонька, будемо ворожити. Хочете дізнатися, хто з вас перший заміж вийде? Роззувайтеся, дівчата. Будемо чоботи переставляти, про судженого вашого все будемо знати. (Музика…)

– Я перша заміж вийду!

– А я друга!

– А я третя!

 

Бабуся. А я думаю, що всі ви, мої любі, згоряєте від нетерпіння ще й дізнатися й ім’я свого судженого! Чи не так?

 

Дівчата. Так! Так! Звичайно!

 

Бабуся. Колись в українських селах дівчата виходили на перехрестя і запитували першого зустрічного чоловіка: «Дядьку, дядьку, як вас звати?» Він називав своє ім’я, а дівчина знала, що так зватимуть її судженого. Ми на вулицю, мабуть, не підемо, а вийдемо до наших глядачів і їх запитаємо

(Дівчата біжать в зал,питають хлопців як їх звати. Звучить пісня «Перше побачення» )

 

1 дівчина. Мого судженого звати Петро

 

2 дівчина. А мого Василем зовуть

 

3 дівчина. Мого Андрієм …

 

Ведучий 1. А на вечорниці іноді заходили і молодиці.

Сценка «Дві куми»                                                                       

 

Ведучий 2. В кожнім, думаю, селі є такі ґаздині,

Можуть вони говорити аж по цілій днині.

Довго десь собі сварились там біля криниці,

Поки не повиростали їм гулі на язиці.

А ми продовжуємо наші вечорниці.

 

Бабуся. Бачите, ми сьогодні вже дізналися, хто перший цього року вийде заміж, як буде називатися ваш наречений. А не хочете дізнатися, хто за професією буде ваш суджений?

 

Дівчата. (Разом) Хочемо!  Хочемо!

 

Бабуся. А ідіть-но сюди. Будемо ворожити, із глечика предмети витягати та про судженого вашого все знати. Раз-два-три! Почали!

(Дівчата під музику витягують різні предмети)

 

1 дівчина. А в мене ложка.

 

Бабуся. Буде твій наречений повненький, дуже любитиме поїсти. Може поваром буде.

 

2 дівчина. А в мене цвях.

 

Бабуся. Значить, буде чоловік у тебе працьовитим.

 

3 дівчина. А в мене лялька.

 

Бабуся.  У тебе першої з’явиться малятко.

 

4 дівчина. А в мене гроші.

 

Бабуся. О, твій чоловік багатий буде. Мабуть працюватиме в банку або буде бізнесменом.

 

Онучка.  Ой пощастило!

 

5 дівчина. А в мене листок паперу.

 

Бабуся. Вчителем буде суджений чи може офіс-менеджером.

 

6 дівчина. А в мене – стрічка.

 

Бабуся. Не бути тобі цього року в парі!

 

Онучка. А ну дайте і я  витягну. Ой, каблучка! Дівчата, каблучка!

 

Бабуся. Оце й доворожились…тепер треба гроші збирати на весілля, бо

ти найперша серед подруг заміж вийдеш!

 

Молодиця. Ой дівчата, дівчата! І я колись гадала, вибирала, свою долю виглядала…Та…

Пісня « Собака»

(Стукіт у двері)

 

Хлопці 1. Дівчата, дівчата! До хати пустіть.

 

Бабуся. Та на що вам ті лобуряки?

 

1дівчина. Та цікавіше буде  з ними!

 

2дівчина. Гарненько просіть!

 

Хлопець 2.Добрий вечір у вашій хаті!

 

Хлопець 3.Дозвольте на ваших вечорницях побувати!

 

Хлопець 4.Ми не сваритися прийшли, а миритися. Сьогодні ж Андріїв вечір.

 

Онучка. Заходьте вже. Але за це мусите нам заколядувати.

 

Хлопець. Ми заколядуємо, а ви, дівчата, поможете нам? Добре?

(«Нова радість стала…»)

 

Бабуся. Здавна на вечорницях хлопці розказували смішні історії, співали жартівливі пісні. А чи ви вмієте розсмішити дівчат?

Пісня «А я боявся пса»

 

Хлопець 1. Тетяно! А ти чого така сумна? Подивись навколо скільки гарних хлопців!

І я чим не жених? Може, не зовсім гарний, та роботящий. Вже як за щось візьмусь-за вуха не відтягнеш. Спати можу до обіду, а що вже обідати люблю! Обідав би до самої вечері, вечеряв би до самого сніданку. Вибереш мене – горя не знатимеш.

 

Хлопець 2. Не хоче вона тебе, ти роботящий, а вона хоче багатого. Мене звати Юра. Я хазяйський син. Багатий. Маю дві курки. Одна, правда, сліпа на одне око, а друга не несеться. Зате бачить добре. Маю землі видимо-невидимо. Скільки б не придивлявся-не побачиш. А що вже худоби! І жуки, і гусінь, і мухи, а що вже комарів- світу білого не видно! І машину маю, і телефон, і комп’ютер – ну вибери мене!

 

Хлопець 3. Не підходите ви її. Вона хоче роботящого, розумного та гарного! А мама кажуть, що я такий гарний, як місяць,  а розумний, як п’ять писарів вкупі. Мені б ще таку жінку, як я. А то візьму гіршу – люди сміятимуться. Ти не дивися, що я такий замурзаний, ти мене вмий, причеши, – і можна під вінець шкандибати. А цілуватися я й зараз готов!

 

Дівчина 1. Годі вже жартувати! Давайте колядувати!

(колядка «Коляда лине» )

 

Ведучий 1. Увечері на Андрія сходилися хлопці та дівчата у просторій хаті, щоб було де розбігтися та калиту кусати.

 

Ведучий 2. Калита – це великий корж із білого борошна. Печуть її дівчата усі разом. Потім підвішують до сволока.

У небо, калита, у небо

А ти , сонечко, підіймись

Ми калиту чіпляємо,

На місяць поглядаємо,

Свою долю й радість закликаємо.

(За вільний кінець стрічки калиту притримує пан Калитинський.)

 

Калитинський. Я – пан Калитинський.

 

Коцюбинський. А я – пан Коцюбинський. Пустіть до хати, я буду калиту кусати.

 

Калитинський. А я буду по писку писати.

 

Коцюбинський. А я вкушу.

 

Калитинський. А я впишу

 

Коцюбинський. А я все одно вкушу.

 

Хлопець. Хлопці, а давайте ми почастуємо  калитою дівчат.

 

Ведучий 2.Народне повір’я говорить: якщо в цей день з’їсти шматок калити, то весь рік і все життя будете здоровими та щасливими.

 

Бабуся. Ми сьогодні співали, ворожили, колядували. Пора вже і гостей почастувати.

(під музику частують гостей)

 

Ведучий 1. Спасибі вам, тітонько, що запросили нас на вечорниці, і вам ,дорогі гості, що були з нами.

 

Ведучий 2. Хай у ваших оселях розквітне калина, оживуть птахи й квіти на полотнах!

Ми з вами усі – українці, яких об’єднує у велику родину любов до рідної землі, до пісні, до вишивки.

 

Ведучий 1. Ми знаємо, що на нашому святі є багато Андріїв…

Насамперед вітаємо нашого керівника – Андрія Степановича.

В день Ангела бажаєм  ми любові

І від душі успішних перемог,

Натхнення, щастя світлого, здоров’я

І хай Вас оберігає Бог.

І хай завжди цінують люди.

Ваш Ангел є надійним охоронцем.

Він – ласка, він – любов, він – світ.

Усе життя він поруч – наче сонце.

 

Ведучий 2.Ми вітаємо усіх Андріїв, Андріївних, Андрійовичів, усіх наших хлопців, усіх працівників, усіх тих, хто має батька,чоловіка, брата, сина, онука з цим чудовим ім’ям – Андрій.

Хай ангел подарує вам віру та надію,

Вогонь любові серце хай зігріє,

Нехай душа ваша співає та радіє.

Вітаємо щиро з днем Ангела усіх Андріїв!

 

Ведучий 1. Ось такі вечорниці бувають у нас, і неважливо скільки нам років, в якому столітті ми живемо, головне, що наш народ розумний, веселий та запальний.

 

Ведучий 2. Головне, що ми поважаємо українські звичаї та традиції. І ніхто не скаже, що це старомодно, це актуально завжди! Наша мета пронести ці знання через віки!

 

Ведучий 1. О, вже вечір настає…перша зіронька з’являється на небі…Дівчата, хлопці, заколядуємо усі!

Колядка «Темненька нічка…»                        


Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Профтехосвіта

АДРЕСА ЛІЦЕЮ:
80316 м. Рава-Руська,
вул. 1-го Листопада, 6
Тел: 43-149
Email: rrlicey@ukr.net