Профтехосвіта
  • slides
  • slides
  • slides
  • slides

Організація торгово-технологічного процесу в магазині

План    уроку виробничого навчання на « 06 листопада»                      2013р.     Тема №4: Організація торгово-технологічного процесу в магазині  Тема уроку №10: Ознайомлення з прийманням товару. Опанування основних елементів процесу обслуговування покупців Мета уроку: –         Навчальна мета – набуття практичних навичок під час приймання товару та обслуговуваня покупців –         Розвиваюча мета – удосконалювати вміння та навички під час роботи, розвивати самостійність у виробничих умовах –         Виховна мета: виховання поваги до обраної професії , почуття відповідальності за доручену роботу, акуратність, уважність в роботі Тип уроку; урок формування умінь та навичок   Матеріально – технічне забезпечення уроку: І. Наочність та технічні засоби навчання: інструкційна карта, технологічна схема ІІ. Інструменти та матеріали: калькулятори, ваги, ЕККА, бланки накладних, товаро-транспортних накладних, актів ІІІ. Методичне забезпечення уроку: 1.Література Кришемінська Л.Д. «Інтегрований курс підготовки продавця продовольчих товарів» Олійник О.М. «Організація, обладнання і технологія продажу продовольчих товарів» 2.      Додаток 1 «Інструкція для групи» Додаток 2 «Картка-завдання для бригади №1» Додаток  3 «Картка-завданя для бригади №2» Додаток 4 «Інструкційна карта» Додаток 5 «Технологічна схема приймання продовольчих товарів»     Додаток 6«Технологічна схема обслуговування покупців методом самообслуговування » Додаток 7 «Технологічна схема продажу товарів традиційним методом» Додаток 8 Накладна Додаток 9  Акт «Про встановлення розходження в кількості і якості при прийманні товару» Міжпредметні звязки: «Охорона праці» «Технологія та механізація торговельних процесів» «Техніка та механізація торговельних розрахунків»     Хід уроку 1.Організаційний момент (5хв.)   -перевірка присутності учнів; -Інструктаж з охорони праці. У ліцеї справу хоч яку Починаєм по дзвінку Тож хвилини не втрачаєм Все нове запамятаєм. 2.Вступний інструктаж (35-40хв.): 2.1Актуалізація опорних знань Перевірка знань учнів Додаток 1,2,3. 2.2.Вивчення нового матеріалу: 1) Повідомлення теми та мети уроку 2) Повідомлення нової навчальної інформації. 3) Показ нових прийомів трудової діяльності. 3.Потоковий інструктаж І.Перевіряє правильність організації робочих місць та дотримання правил техніки безпеки. 2.Перевіряє правильність виконання учнями трудових прийомів та технологічного процесу виконання робіт. 3.Перевіряє вміння учнів користуватися інструкційною документацією. 4.Перевіряє використання учнями робочого часу. 5.Перевіряє хід робіт, надає в разі необхідності допомогу учням. 6.Перевіряє та оцінює роботу учнів. 4.Заключний інструктаж 1.Аналізує діяльність учнів. 2.Аналізує причини помилок учнів та пропонує способи їх усунення. 3.Повідомляє про досягнення мети та завдань уроку. Усі товари, які надходять у роздрібні торговельні підприємства, повинні бути прийняті за кількістю та якістю. Це дозволяє забезпечити контроль за збереженням товаро-матеріальних цінностей в магазинах, запобігти потраплянню в реалізацію неякісних товарів, сприяє організації контролю за виконанням постачальниками договірних зобов’язань. Організація приймання повинна забезпечувати проходження товарів у максимально стислі терміни з найменшими витратами і при повному збереженні їх якості. Значною мірою це залежить від підготовки товарів до відправки постачальником, організації їх завантаження і якості оформлення документації. Постачальник зобов’язаний відвантажувати товари, максимально підготовлені до продажу, підсортовані й упаковані. До обов’язків постачальника входить також укладання товарів у транспортну тару з таким розрахунком, щоб полегшити торговельному підприємству-одержувачу товарів розвантаження транспортних засобів.

 ad

IMG_7992 IMG_7991 Приймання товарів за кількістю і якістю повинне проводитися відповідно до умов укладених договорів купівлі-продажу, договорів поставки товарів, контрактів, інших видів угод. Разом з тим у договорі може бути обумовлено застосування для цих операцій норм та вимог, установлених Інструкціями “Про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення і товарів народного споживання за кількістю” і “Про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення і товарів народного споживання за якістю”. Саме тому в практиці вітчизняної торгівлі норми цих Інструкцій досить широко застосовуються як базові у всіх випадках, крім тих, для яких у стандартах, технічних умовах або інших обов’язкових правилах передбачено інший порядок приймання товарів. Приймання товарів повинне здійснюватись у магазині тими особами, на яких покладається матеріальна відповідальність за товари і тару, які є в магазині. Ці працівники зобов’язані знати правила і строки приймання товарів, порядок документального оформлення результатів приймання у випадках виявлення розбіжностей за кількістю чи якістю товарів, порядок і строки подання повідомлення про виклик представника постачальника тощо. Приймання товарів у магазині здійснюється послідовно й одночасно з розвантажуванням товарів. Основними елементами процесу приймання товарів у магазині є: • ознайомлення з супровідними документами і перевірка правильності їх оформлення; • перевірка відповідності найменування товарів і їх маркування даним супровідних документів; • перевірка кількості місць, стану тари й упаковки; • перевірка маси брутто; • перевірка відповідності цін, указаних у супровідних документах, прейскуранту або протоколу узгодження договірної ціни; • розкривання тари; • перевірка маси нетто або кількості одиниць товару; • перевірка якості товарів; • документальне оформлення результатів приймання. Існує два основних способи (або напрямки) проведення цих операцій: 1) “від товару до супровідного документу”; 2) “від супровідного документу до товару”. Під час проведення приймання за першим способом (“від товару до супровідного документу”) спочатку почергово визначають наявність і фактичну кількість кожної з конкретних назв товарів, після чого інформацію про їх фактичну кількість порівнюють з даними накладних рахунків-фактур тощо; якщо ці дані збігаються, у супровідному документі роблять спеціальну позначку, якщо ні, то товари даної назви тимчасово відкладають і проводять приймання наступних позицій товарів. У кінці приймання з’ясовують остаточний результат (нестача чи надлишок). При застосуванні другого способу приймання товарів (“від супровідного документу до товару”) процедура приймання проводиться згідно з послідовністю запису окремих позицій товарів у супровідному документі. Спосіб приймання товарів визначається відповідно до послідовності укладання товарів у кузові транспортного засобу (як правило, першим приймають товар, який розташований найближче до заднього борту автомобіля або до дверей кузова типу “фургон”). Приймання товарів за кількістю полягає у зіставленні маси, кількості місць та одиниць фактично завезених товарів з даними супровідних документів і маркування. Перевірку кількості товарів ведуть у одиницях вимірювання, вказаних у супровідних документах. Масу нетто товарів при цьому потрібно визначати в тому порядку, який установлений стандартами, ТУ або іншими обов’язковими для сторін документами. Масу тари необхідно визначати одночасно з масою нетто товару. У тих випадках, коли товари в магазин надійшли без супровідних документів, їх фактична кількість повинна бути визначена і зазначена в акті про фактичну кількість товарів з вказанням у ньому відсутніх документів; при цьому отримані товари повинні запишатися в магазині на відповідальному зберіганні до прибуття супровідних документів. Якщо при кількісному прийманні товарів у момент надходження неможливо визначити масу нетто товарів, то спочатку перевіряють масу брутто товару, а після звільнення тари від товару визначають фактичну масу тари. Масу брутто при отриманні товарів і масу тари після звільнення вказують у відповідних актах. Приймання товарів за кількістю проводиться: а) при централізованому завезенні товарів постачальником — безпосередньо в магазині; б) при вивезенні товару транспортом магазину — на складі постачальника; в) при іногородній поставці — на станції (пристані) призначення. Приймання товарів за кількістю проводиться, як правило, в такі строки: а) при надходженні без тари, у відкритій чи пошкодженій тарі — у момент надходження в магазин, отримання зі складу постачальника або органів транспорту; б) при надходженні у справній тарі: за масою брутто і кількістю місць — у момент отримання від постачальника; за масою нетто і кількістю одиниць у кожному місці — одночасно з розкриттям тари, але не пізніше ніж через 10 днів з моменту надходження, а товари з обмеженими термінами зберігання — не пізніше 24 годин з моменту отримання товарів. При надходженні товарів у непошкодженій закритій тарі приймання товарів проводиться у два етапи: на першому етапі проводять попереднє приймання товарів у місці отримання їх від постачальника або підприємства транспорту, перевіряючи маркування, перераховуючи кількість тарних місць, визначаючи масу брутто (при цьому вміст тарних місць за кількістю одиниць товарів і масою нетто не перевіряється). Остаточне приймання товарів за кількістю проводять у магазині, перевіряючи кількість одиниць товару в кожному тарному місці і масу нетто. Особливим випадком такої процедури є приймання товарів (борошно, цукор, крупи та ін.), які отримують на складі постачальника або підприємства транспорту в справній стандартній транспортній тарі. У цьому разі товари приймають без переважування за кількістю тарних місць. При надходженні в магазини незатарених товарів у контейнері приймання проводиться одночасно з розкриттям контейнера (вагона). Товари, які доставлені в контейнерах і тарі, приймають за кількістю місць або масою брутто в момент розкриття контейнера, а остаточне приймання за кількістю одиниць і масою нетто проводять у раніше зазначені терміни. Приймання товарів оформлюється накладенням на супровідний документ штампа з вказівкою дати, номера штампа, кількості й суми прийнятого товару, а також підписом матеріально відповідальної особи, яка приймала товар. У разі невідповідності маси брутто окремих місць масі, вказаній у супровідних документах або на трафареті, працівники магазину не повинні розкривати тару та упаковку, а для участі в остаточному прийманні запросити представника місцевого відправника; якщо ж товари отримані в оригінальній упаковці або в непорушеній тарі виробника, який не є відправником даної партії, то потрібно викликати представника місцевого виробника (представник іногороднього виробника викликається лише у випадках, прямо передбачених договором сторін). У разі встановлення розбіжностей за кількістю товарів у тарному місці приймання призупиняється, вся партія товарів поміщається у відокремлене приміщення, а про виявлену невідповідність у кількості товарів складається односторонній акт за підписами осіб, які брали участь у прийманні товарів. Акт передається адміністрації торговельного підприємства. Повідомлення про виклик представника постачальника (виробника) необхідно направити не пізніше ніж через 24 години після виявлення нестачі (надлишку) товарів. У повідомленні про виклик представника вказується: найменування продукції, її кількість, якість, дати і номери рахунків і транспортних документів, характер нестачі, основні виявлені недоліки, стан пломб, час, на який призначене приймання. Виклик представника постачальника здійснюється такими способами: місцевого постачальника — телефонограмою; іногороднього — телеграмою. Для участі в остаточному двосторонньому прийманні представник місцевого постачальника (виробника) зобов’язаний прибути, як правило, наступного дня, немісцевого (іногороднього) — не пізніше ніж через 3 дні з моменту отримання виклику (не беручи часу на дорогу), якщо інший строк не встановлений договором; для приймання товарів з обмеженими термінами зберігання представник постачальника зобов’язаний прибути протягом 4 годин. У разі неявки представника постачальника, а також у випадках, коли виклик представника не є обов’язковим, запрошується представник незацікавленої організації або представник громадськості. Остаточне приймання товарів за кількістю має бути проведене в такий строк: а) товари з обмеженими термінами зберігання — не пізніше ніж через 24 години; б) усі інші товари — не пізніше ніж через 10 днів після їх надходження. Остаточні результати приймання товарів за кількістю оформляються Актом про встановлення розбіжностей за кількістю під час приймання товарів, який складається в день закінчення приймання. До акту повинні бути прикладені копії супровідних документів, документ, який засвідчує повноваження представника постачальника, тощо. Акт повинен бути підписаний всіма особами, котрі брали участь у прийманні товарів за кількістю, і затверджений керівником підприємства-одержувача не пізніше від наступного дня з моменту його складання. Окремий порядок приймання товарів передбачений у разі постачання їх у магазини в тарі-обладнанні. Він регламентується вимогами Інструкції про особливості приймання товарів народного споживання, які доставляються в тарі-обладнанні. Деякі товари, надіслані магазину поштовими посилками, приймають у відділеннях зв’язку відповідно до чинної Інструкції про приймання товарів від підприємств зв’язку. Порядок приймання товарів у посилках аналогічний до порядку приймання товарів у тарі. У разі виявлення розбіжностей по масі і порушень цілісності упаковки у відділеннях зв’язку її розкривають і складають акт за формою, встановленою Мінзв’язку, за участі представника відділення зв’язку. Приймання товарів за якістю полягає в зіставленні якості товару, що надійшов, та його комплектності, а також тари, упаковки, маркування з вимогами стандартів, ТУ, договорів з даними супровідних документів постачальника. Приймання товарів за якістю повинно проводитися з точним дотриманням вимог стандартів, ТУ, інших обов’язкових для сторін правил, а також за супровідними документами, які посвідчують якість і комплектність товарів, — технічного паспорта, сертифіката, специфікації та ін. Перевірка товарів за якістю може бути суцільною або вибірковою, а для визначення якості товарів можуть застосовуватися методи лабораторної або органолептичної оцінки. За органолептичними показниками (зовнішній вигляд, запах, смак, консистенція) товари перевіряють попередньо — в місці отримання, а в магазині проводять остаточне приймання. У разі якщо угодою роздрібного торговельного підприємства та постачальника передбачене проведення приймання товарів за якістю на основі норм зазначених вище Інструкцій, остаточне приймання товарів за якістю проводиться в такі терміни: а) при місцевому постачанні товари з обмеженими термінами зберігання повинні бути прийняті за якістю протягом 24 годин з моменту отримання, а всі інші товари — не пізніше ніж через 10 днів; б) при іногородній поставці товарів відповідно 24 години та 20 днів з моменту надходження товарів на склад товароодержувача. Товари у транспортній тарі приймають за якістю одночасно з розкриттям тари, зразу ж після приймання товарів за кількістю одиниць у тарному місці. У разі виявлення невідповідності товарів за якістю, комплектністю, маркуванням вказаним вимогам одержувач зобов’язаний повідомити відправника (виготівника) про необхідність участі його представника у двосторонньому прийманні. Одночасно з перевіркою якості товарів перевіряють зміст і правильність їх маркування (за даними маркування визначають виготівника виробу, найменування, сорт товару, дату виготовлення та інші дані, передбачені стандартами або ТУ; маркування повинне бути нанесене або безпосередньо на товар (виріб) або на прикріплений на нього ярлик). Перевірка тари й упаковки передбачає визначення відповідності її вимогам стандартів або ТУ та здатності забезпечувати збереження кількості та якості товарів під час перевезення (у договорі поставки можуть вказуватись номери стандартів і ТУ на тару та/або упаковку, в яких повинен поставлятись товар). Важливою особливістю процесів приймання товарів за якістю в магазинах є те, що чинним законодавством передбачено право підприємств роздрібної торгівлі документально оформляти і висувати відповідні претензії до виробників товарів у зв’язку з виявленням виробничих вад товарів навіть за межами встановлених термінів приймання за якістю. Працівники роздрібного торговельного підприємства мають право документально оформити акт про виявлення виробничих вад у товарах, якщо вони виявлені під час підготовки товарів до роздрібного продажу або під час роздрібного продажу протягом 4 місяців після отримання товарів. У разі виявлення прихованих вад у товарах відповідний акт повинен бути оформлений протягом 5 днів після виявлення, але не пізніше від 4 місяців від дня надходження товарів на склад підприємства, котре виявило ці недоліки (якщо інші терміни не встановлені договором сторін). При цьому під прихованими вадами розуміють такі” що не можуть бути виявлені лід час звичайної для даного товару перевірки і можуть виявитися в процесі зберігання, підготовки до продажу або використання товарів. Якщо на товари встановлені гарантійні терміни експлуатації або зберігання, то акт про приховані вади повинен бути складений протягом 5 днів, але в межах установленого гарантійного терміну. Якщо ж гарантійний термін на товари встановлюється з моменту їх роздрібного продажу, то акт про приховані вади товарів може складатися також у період зберігання перед продажем незалежно від часу отримання товарів. Особлива роль процесів приймання товарів за кількістю та якістю в забезпеченні збереження товарно-матеріальних цінностей обумовлює необхідність їх якісної організації, зокрема через дотримання певних рекомендацій та здійснення відповідних організаційно-технічних заходів. IMG_7997 IMG_7999 Процес обслуговування– це завершальний етап проходження товарів від виробника до споживача. Процес продажу складається із сукупності операцій, що виконують працівники магазину в момент обслуговування покупців. Він залежить від форм і методів продажу, асортименту товарів та споживчого попиту. На сучасному етапі в роздрібній торгівлі застосовують такі методи продажу товарів: самообслуговування, обслуговування через прилавок, з відкритою викладкою, за попереднім замовленням, за зразками, за каталогами та ін.

Процес обслуговування в магазині самообслуговування складається з таких послідовних операцій:

ad2ad3отримання покупцем інвентарної корзини чи візка для відбору товарів; зустріч продавцем покупця і надання йому інформації про товари та послуги, які є в магазині; відбір покупцем необхідних йому товарів та доставка їх до вузла розрахунку; підрахунок вартості відібраних товарів, оплата покупцем куплених товарів і вручення покупцеві чека; упакування придбаних товарів; повернення покупцем інвентарної корзини.

Продаж товарів щоденного попиту із традиційними формами продажу здійснюється в такому порядку:

приймання замовлення від покупця; підготовка до відпускання товару(нарізання, зважування, запакування);

IMG_7981розрахунок з покупцем та вручення йому товару.

Продаж товарів складного асортименту складається із таких елементів:

зустріч покупця і виявлення попиту;

показ товару і консультація про його харчові властивості, способи використання;

IMG_7986

відбір, зважування, нарізання(якщо цього бажає покупець);

пропозиція взаємозамінних товарів, супутніх;

IMG_7983

розрахунок з покупцем;

IMG_7989

упакування, вручення покупки.

Продавцями не народжуються. Продавцями стають. В даний час, це одна з найбільш користуються попитом професій. До речі, багато людей в дитинстві мріють стати продавцями. Але, на жаль не всі знаходять в собі силу волі здійснити свою мрію. Тому, що професія продавця вимагає великої фізичної витривалості, хорошої спортивної підготовки. Звичайно, продавцю доводиться часом не легко. Високе навантаження, особливо в години пік, вимагає граничної зібраності, уміння швидко переключати увагу з одного об’єкта, на іншій, відповідати на десятки самих різних питань, при цьому завжди бути витриманим, привітним.За останній час багато зроблено для того, щоб створити сприятливі умови праці на підприємствах торгівлі. Здебільшого вони обладнані за останнім словом техніки. Продавець у своїй роботі повинен керуватися основними правилами роботи магазину, вимогами правил внутрішнього розпорядку, правилами роздрібної продажу окремих продовольчих товарів, а також наказами, інструкціями, розпорядженнями відповідних органів управління торгівлі. Від поведінки продавця безпосередньо залежить рівень культури обслуговування покупців. Він повинен однаково уважно обслуговувати його незалежно від вартості ним покупки та тривалості вибору.

Процес обслуговування починається із зустрічі покупця, виявлення попиту, і часто від поведінки продавця продавця залежить, чи стане потенційний покупець реальним. На покупця впливає й оформлення вітрин, і санітарний стан магазину, й інтерєр торговельного залу, й зовнішній вигляд самого продавця.

Продавець мусить бути однаково ввічливим до всіх покупців, незалежно від вікових категорій, зовнішнього вигляду, розміру покупки. Про те при цьому слід враховувати, що жоден покупець не подібний на іншого і вимагає індивідуального підходу. Продавець перший не чекаючи запитання, повинен з’ясувати, що бажає придбати покупець. Лише після цього він може пропонувати взаємозамінний чи супутній товар або ж дати адресу найближчого магазину, де є товар якого потребує покупець, чи вказати час, коли цей товар буде завезений у даний магазин.

При відсутності товару, що цікавить покупця, треба ввічливо запропонувати йому близькі за властивостями товари, порекомендувати нові, пояснити їх властивості, смакові якості. Розмовляти з покупцями треба тільки стоячи, відповідати на його питання повернувшись до нього обличчям. Не можна показувати товари мовчки.

Покупцеві має бути надана можливість самостійно оглянути товар, який його цікавить. Продавець повинен дати повну консультацію про цей товар. продавець зобов’язаний знати споживчі характеристики товарів, так як в очах покупця саме він виступає експертом. Продавець повинен бути обізнаний про переваги та слабкості товару, не повинен замовчувати про його недоліки, про які необхідно повідомити клієнта – таким чином, щоб інформація про товар була практично об’єктивною, але плюси від покупки явно переважували. В ідеалі продавець повинен був би приблизно знати, в якому стані знаходяться справи фірми-виробника. Ці вимоги, що пред’являються до продавця, відносяться до числа головних, однак знання про товар, про його плюси і мінуси ще не роблять людину продавцем. Це – вимога компетентності. Але й уміння продати – це ціле мистецтво, в якому значну роль грає не одна тільки компетентність, але ще й інтуїція, творчий підхід.

Консультація покупцеві може бути надана не лише усна, для цього можуть бути використані різні рекламно-інформаційні засоби.

Серйозно кажучи, результат діяльності магазину, багато в чому залежить від продавця, – його компетентності, професіоналізму, комунікабельності. До нього пред’являється маса вимог.  Нерідко буває в залі працює кілька продавців з однотипним товаром, всі вони знають асортимент, ввічливі і попереджувальні, але  хтось частіше підпирає стінку, а до когось клієнти просто шикуються в чергу. А все тому, що останній вміє концентруватися на клієнті. Вміє з ним спілкуватися.

По-перше – посмішка. Без посмішки продавцеві в магазині робити нічого. Причому посмішка потрібна щира, а не фальшива, коли посміхаються тільки губи, а в очах – нудьга смертна. Але усмішка, ввічливість і компетентність – це просто-напросто нормальний професіоналізм, ознака гарного обслуговування, проте ще не мистецтво торгівлі.

Що б не сталося – продавець повинен бути впевнений у собі. У нього повинна бути міцна нервова система, адекватне сприйняття ситуації. Протягом робочого дня продавець стикається з масою покупців і, незважаючи на приказку «клієнт завжди правий», зустрічаються дуже різні клієнти. Людині властиво ототожнювати себе з продаваним товаром, і відмова від покупки товару може сприйматися як неприйняття його самого, як особистості. Це цілком може сприяти поступовому розвитку невпевненості і в собі, і в продажі  товару. Щоб уміти долати такого роду стреси і пропонувати товар, необхідний ряд особистісних якостей. Їх в принципі можна в собі розвивати, хоча ті, у кого вони є, спочатку знаходяться в більш виграшному становищі. Якщо характер у людини легкий, не схильний до образ, якщо людина швидко переключається, не зациклюється на проблемі, впевнений у собі – йому легше в ролі продавця. Взагалі, якщо вже на те пішло, то найпривабливіші продавці виходять з сангвініків. Але тут головне – не переборщити.Упевненість не повинна переходити в зарозумілість. До речі, це цілком сумісне з тезою про ототожнення себе з продаваним товаром. Продавець елітних речей може занадто ототожнювати себе з ними і зарозуміло ставитися до відвідувачів, здався йому неплатоспроможними (і дуже може бути, що він помилиться!).

Продавцю треба виробляти в собі вміння оцінювати покупця, виходячи не тільки з його зовнішнього вигляду. Нажаль, недорогий одяг на клієнті ще не ознака платоспроможності, також як і рядові джинси із сорочкою ще не означають, що цьому хлопцеві не по кишені плазмовий телевізор. Манера одягатися далеко не завжди означає фінансові можливості. Необхідно звертати увагу на невербальні ознаки, манеру триматися (спокійну, впевнену у собі або навпаки) і т. д. Тобто, продавець повинен бути здатний до аналітичного мислення, творчо підходити до справи.

При розрахунку з покупцем треба ясно і чітко називати належну суму грошей. Продавець, який отримав гроші за товар, здійснює розрахунок з покупцем в такому порядку: чітко називає суму отриманих грошей і кладе їх окремо на очах у покупця, друкує чек на касовій машині, називає суму належної покупцеві здачі і видає її разом з чеком, при цьому паперові купюри і розмінну монету видає одночасно, після остаточного розрахунку кладе отримані від покупця гроші в грошовий ящик.

Наприкінці робочого дня необхідно обслуговувати покупців також спокійно й уважно, як і на початку дня за 5 – 10 хвилин до припинення обслуговування необхідно попередити про це покупців. У магазинах і магазинах обслуговування при закритті їх на обідню перерву обслуговувати всі покупці, що перебувають в торговому залі.

Завершальною стадією процесу обслуговування є вручення покупки. На прохання покупця продавець повинен допомогти упакувати покупку. Правильно запакувати товар – це свого роду мистецтво. Що являється однією із складових культури торгівлі.

Оцінка праці продавця плюс хороша, адекватна зарплата забезпечують в кінцевому підсумку зацікавленість в роботі, зростання обсягів продажів і бажання співробітника якомога довше працювати у фірмі, яка цінує його не як штатну одиницю, а як хорошого працівника. Не варто забувати і про соціальне забезпечення працівників – оплаті дитсадків, лікарняних, організації відпочинку та дозвілля.

Хороший продавець – на вагу золота, і буває неприємно, коли він іде до конкурента за кращою долею.

Талант продавця – розпізнати потребу клієнта, скомпонувати його потреби при продажу, переконати клієнта в тому, що цей товар вирішить постали перед ним проблеми і що він у кінцевому результаті отримає виграш (економію в грошах, у часі; зручності використання; респектабельність і т. д .

Незважаючи ні на що, продавець в сучасному світі має продовжувати залишатися коректним. Вміти не піддаватися на провокації, ніколи не проявляти нервозності і вміти дивитися клієнтові в очі.

 

Додаток 1

                           Інструкція для групи

 

 

Вам пропонується працювати з картками – завданнями, які містять питання для перевірки виконання домашнього завдання. Вимога від Вашої групи – відповідати по черзі.

Якщо хтось не зможе відповісти на запитання, то йому допомагає інший учасник бригади.

Пам’ятайте, що загальний результат роботи бригади залежить від кожного з Вас. Допомагаючи і підтримуючи один одного. Ви покращуєте загальний результат бригади.

 

Додаток 2              

Картка-завдання для бригади № 1

1.Що таке робоче місце продавця?

2.Які вимоги ставлять до викладення товарів?

3.Що таке виставковий запас товарів?

4.Які особливості розташування та викладення товарів, які швидко псуються?

5.Учому полягає суть методу самообслуговування?

6.Які методи торгівлі розвиваються на сучасному етапі?

 

Додаток 3

          Картка-завдання для бригади № 2

1.Які основні елементи організації робочого місця ?

2.Що розуміють під викладенням товарів?

3.Що таке робочий запас товарів?

4.Які види викладки найчастіше використовують викладаючи товар на робочому місці?

5.Які методи продажу товарів використовують на сучасному етапі в роздрібній торгівлі?

6.У чому переваги методу самообслуговування перед продажем товарів через прилавок?

Перевірка домашнього завдання:

1.Що таке робоче місце продавця?

2.Які основні елементи організації робочого місця ?

3.Що розуміють під розміщенням товарів на робочому місці?

4.Що розуміють під викладенням товарів?

5.Які вимоги ставлять до викладення товарів?

6.На які види запасів поділяють товари, які знаходяться на робочому місці?

7.Що таке робочий запас товарів?

5.Які вимоги ставлять до викладення товарів?

9.В чому суть резервного запасу товарів?

10.Що означає підготувати робоче місце продавця?

11.Які види викладки найчастіше використовують викладаючи товар на робочому місці?

12.Як правильно організувати розміщення та викладення різних груп товарів?

13.Які особливості розташування та викладення товарів, які швидко псуються?

14.Які методи продажу товарів використовують на сучасному етапі в роздрібній торгівлі?

15.Учому полягає суть методу самообслуговування?

16.У чому полягає суть методу продажу товарів через прилавок?

17.У чому переваги методу самообслуговування перед продажем товарів через прилавок?

18.Які методи торгівлі розвиваються на сучасному етапі?

 

 

 

 


Напишіть відгук

Профтехосвіта

АДРЕСА ЛІЦЕЮ:
80316 м. Рава-Руська,
вул. 1-го Листопада, 6
Тел: 43-149
Email: rrlicey@ukr.net